І досі візитівкою турбази на Світязі є ось такі халабуди...
Скільки ще часу перлина Волині буде убогою?
На початку липня випала нагода впродовж декількох днів відпочивати на турбазі «Світязь». Скажу одразу: пусткою та неохайністю віє від колишніх будов — і багатоповерхових, і літніх будиночків. Заради справедливості треба все ж зазначити: цьогоріч декілька останніх почали ремонтувати. В окремих корпусах навіть вставили пластикові вікна. Але всюди убогість, а на думку спливає: якби у Туреччині чи Єгипті була така перлина на березі водойми, то її використали б на повну для туристів
Згадалося і те, як гамірно і весело було щороку тут саме у липні, коли проходив пісенний фестиваль «На хвилях Світязя». Якогось року ми відпочивали у селі Світязь якраз на свято Івана Купала, то йшли звідти пішки до турбази, адже заїхати туди автомобілем було просто неможливо — вся траса ще за дня була заставлена транспортом. Приїжджали на фестиваль колективи з сусідніх країн — Білорусії та Польші. І знайти бодай найменший клаптик землі на пляжі, аби присісти, було практично неможливо. До ранку тривали масові гуляння. Та усе це, на жаль, у минулому. У мене навіть склалося враження, що хтось зацікавлений у повній руйнації нерухомості, бо відомо достеменно, що землю тут по клаптиках давно розкупили. Отож, власники будов змушені будуть уже незабаром (адже вступив у дію з 1 липня Закон про продаж землі) за копійки віддати приміщення.
Та поки що від Володимира-Волинського до Любомля і далі майже до Шацька — яма на ямі.
І ще надто вразило те, що, незважаючи на закони та постанови, за шість днів із гучномовців бару не почула жодної української пісні. Вони здебільшого російськомовні, та ще блатні й обов’язково або про спиртне, або про наркотики. Були й такі, в яких на весь пляж, де переважно відпочивають батьки або дідусі з бабусями зі своїми дітьми і онуками, линула нецензурщина. На зауваження, чи немає інших записів, бармени лише посміхалися. То чи й справді не час переходити від слів до дій і у рамках закону питати власників про те, чому вони не дотримуються законів щодо рідної мови?
Потішило хіба те, що у так званому «Куточку рибалки» нарешті навели лад і тут зараз, як на мене, справді уже шматочок Європи. Повсюди бруківкою викладені тротуари, облаштовані зручні стоянки для транспорту. До озера зробили дерев’яні настили, аби зручно було заходити і виходити. Найбільш втішені, звичайно, дітки, бо для них тут — десятки найрізноманітніших атракціонів. Можна взяти напрокат лежаки, є чимало парасольок, щоб ховатися спекотного дня. Наведений лад і на невеликому риночку. Гарно та затишно у кафе та барах, де широкий вибір наїдків та напоїв різної ціни. Значить, усе ж таки можемо і ми окультурити місце масового відпочинку.
Читайте також: На Світязі виявили динозаврів (Відео)
І наостанок про дороги. Мабуть, нікого не варто переконувати у тому, що саме траси, які ведуть до перлини нашої синьоокої Волині — Світязя, куди приїжджають тисячі не лише своїх відпочивальників, але й з сусідніх держав, мають уже бути у відмінному стані. Та поки що від Володимира-Волинського до Любомля і далі майже до Шацька — яма на ямі. Правда, декілька кілометрів цієї міжнародної траси вже впорядкували. Але, як кажуть, це крапля в морі. А тим часом встановили поблизу Шацька вже давно пост і уповноважені на це працівники збирають із подорожніх кошти. Хочеться запитати: за що люди мають платити? За великим рахунком, це водіям треба доплачувати за те, що на ямах нищать свій транспорт. Наразі ж маємо те, що маємо. n
Валентина ПЕТРОЩУК, заслужений журналіст України
