EUObserver: метою Зеленського є зміцнення авторитарної влади

 Найбільш тривожним є очевидна готовність Зеленського використовувати поліцейські та судові повноваження для просування інтересів свого оточення та залякування політичних суперників – пише європейське ЗМІ.

Президент Володимир Зеленський розпочав третій рік свого президентства, маючи середньострокову непопулярність. Опитування, опубліковане минулого місяця, показало, що лише 21,8% українців проголосували б за його переобрання. Більше половини вважають за краще, щоб він навіть не балотувався на другий термін. Це різке падіння з 73%-вої підтримки, і певна кількість виборців вважають, що він не зміг виконати свої обіцянки змін.

Визнавши це, Зеленський намагався перезавантажити своє президентство, відродивши передвиборчу обіцянку «деолігархізації» України. Його першим кроком стала заборона трьох телевізійних каналів, які контролював Віктор Медведчук, та арешт олігарха за підозрою у державній зраді.

Проте виникає питання, чи має намір Зеленський взяти владу у олігархів, щоб передати її людям, або за прикладом Путіна сконцентрувати її для себе.

Проте виникає питання, чи має намір Зеленський взяти владу у олігархів, щоб передати її людям, або за прикладом Путіна сконцентрувати її для себе.

Існує безліч ознак того, що основною метою Зеленського є зміцнення особистого авторитету. Сюди входить готовність усунути чиновників з номінально незалежними функціями, – пише видання . Першим ця доля спіткала генерального прокурора Руслана Рябошапку, звільненого минулого року нібито за відмову вести справи відповідно до порядку денного президента.

Ще однією жертвою бажання Зеленського контролювати став Яків Смолій, голова Національного банку України (НБУ), усунутий з посади через занадто велику незалежність  і замінений на більш лояльну особу. Міжнародні кредитори в Україні побоюються, що економічний популізм призведе Зеленського до відновлення ручного контролю над грошово-кредитною та валютною політикою, особливо якщо рейтинг його продовжуватиме знижуватись напередодні наступних президентських виборів.

Призначення його давнього шкільного друга Івана Баканова керівником Служби безпеки України (СБУ) було ранньою ознакою того, що Зеленський призначає керівників влади для задоволення своїх особистих інтересів.

Призначення його давнього шкільного друга Івана Баканова керівником Служби безпеки України (СБУ) було ранньою ознакою того, що Зеленський призначає керівників влади для задоволення своїх особистих інтересів.

Законопроект про реформування СБУ теж мало заспокоює. Він був розроблений у відповідь на давні скарги на те, що служба використовує свою юрисдикцію щодо економічних злочинів для сприяння корупції та рейдерству в корпораціях. Проте минулого місяця Human Rights Watch та більше 20 інших правозахисних організацій написали Зеленському скаргу на те, що законопроект насправді є значним захопленням влади, він не обмежує роль СБУ національною безпекою і надає їй «надто широкі повноваження як у сфері розвідки, так і в правоохоронній сфері, не маючи при цьому необхідних гарантій проти зловживання цими повноваженнями».

Не менш важливим є необхідність реформування судової системи з метою припинення політичного втручання та інших корупційних впливів. Бізнес не має впевненості у готовності судів захищати свої майнові права, оскільки корумповані судді та чиновники продовжують діяти.

Читайте також: Щоб змусити Зеленського працювати, доводилось скаржились… його дружині​.

Якщо українська влада не буде діяти, західні країни повинні розглянути можливість безпосереднього санкціонування найбільш корумпованих суддів згідно із законами, такими як закон Магнітського, – зауважує видання.

Міжнародні партнери України, які вітали прагнення зменшити вплив олігархів, також повинні ставити Зеленському важкі запитання щодо тенденції до централізації влади та того, чи здійснюють його реформи такі зміни, які потрібні Україні – резюмує видання.