На Горохівщині люди розривалися на три похорони загиблих в смертельній ДТП

…Недільний ранок у Печихвостах нікому не віщував біди. І день закінчувався гарно — ​довгоочікуваним дощем після тривалої спеки, через яку найкомфортніше багато хто почувався в довколишніх водоймах. Аж доки близько 18.00 години моросіння дощу й шум води, що струменіла потоком через сільську дорогу, не заглушив дивний звук під автомобільними колесами. Відтак село довіку зранив удар заліза у вербу на узбіччі й настільки моторошний людський крик і стогін, що ті, хто його почули першими, сполотніли від жаху.

Надія Трохимівна Батіг, яка живе неподалік від злощасного місця, була однією з них. Та ні вона, ні інші тоді не могли розібрати, де хто сидів в автомобілі чи в багажному відділенні, з яких потому дістали аж … дванадцятеро людей. П’ятьох дорослих і сімох дітей. Тіла, голоси, біль усіх змішалися — ​і живих, і мертвих.

Тепер деталі цієї автотрощі з’ясовують поліцейські, а тоді відразу стало відомо, що водій і його одинадцять пасажирів цього фатального вечора поверталися з озерного відпочинку в селі Павлівка. У салоні було три родини. Одна з них не доїхала додому метрів 400, двом іншим, щоб почуватися щасливими в сімейних світлицях, не вистачило менше кілометра. Кожна зазнала непоправної втрати.

За попередньою інформацією, 30­річний водій Ford Focus не впорався з керуванням на заводненій ділянці дороги. Від сильного удару загинув відразу. Кажуть, Василь був хорошим, працьовитим чоловіком. Виріс у сусідньому селі Стрільче в багатодітній сім’ї. Мав золоті руки, міг полагодити будь­-яку техніку. Не так давно з дружиною Наталею купили в Печихвостах дім і, наче найбільшими нажитими скарбами, втішалися трьома діточками.

Водій і його одинадцять пасажирів цього фатального вечора поверталися з озерного відпочинку в селі Павлівка.

29­річну жінку, яка раптово овдовіла, було доставлено з важкими політравмами в КП «Горохівська багатопрофільна лікарня», де її прооперували завідувачі травматологічного і реанімаційного відділень Анатолій Шекета і Олександр Якобчук, лікар­-травматолог Роман Якобчук. Під їхнім наглядом у дитячому й травматологічному відділеннях лікуються малолітні діточки Наталії й Василя: дворічна донечка, восьми­ і десятирічний синочки.

У тому ж місці й тієї ж хвилини смерть очікувала й 34­річну Світлану, яка сиділа пасажиркою біля водія. Не переповісти, скільки хороших слів кажуть у селі про неї — ​матусю десятирічної донечки, яка після аварії потерпає від травм у горохівській травматології, й семирічного синочка, котрому вкрай потрібна допомога небайдужих людей. Для хлопчика, якого госпіталізували до обласної дитячої лікарні, шукають донорів крові з групою IV(-­). У медзакладі він перебуває у важкому стані. Тим часом його тато теж прооперований названими вище лікарями й очікує наступних хірургічних втручань у реанімаційному відділенні КП «Горохівська багатопрофільна лікарня».

…Андріаночці 14 вересня виповнилося б чотири рочки. Дівчинка була сонечком для тата і восьмирічного братика, які теж потерпають від болю у Луцькій лікарні. За маленькою труною мліла матуся, проводжаючи донечку в останню дорогу. Горювала на весь світ, що її не було в тій машині, бо в ту чорну неділю саме заступила на зміну в магазині. Якби ж знала…

Світлана працювала кухарем у дитячому садочку. Малеча обожнювала цю жінку, схожу для всіх на матусю з доброю­-предоброю усмішкою.

…Андріаночці 14 вересня виповнилося б чотири рочки. Дівчинка була сонечком для тата і восьмирічного братика, які теж потерпають від болю у Луцькій лікарні. За маленькою труною мліла матуся, проводжаючи донечку в останню дорогу. Горювала на весь світ, що її не було в тій машині, бо в ту чорну неділю саме заступила на зміну в магазині. Якби ж знала…

…Нинішнього вівторка серця печихвостівців і стрільчан розривалися від горя й сліз на дорогах трьох похоронних процесій. О дев’ятій ранку в селі Стрільче отець Василь Ревага й люд ридали над 30­річним Василем. Чоловіка хоронили батьки. Об одинадцятій годині в Печихвостах із молитвою отця Ярослава Музичука односельці прощалися із, здавалося, й у труні доброзичливо усміхненою Світланою, а потому хтось млів і ніхто не стримував сліз, уявляючи, якою гарною нареченою була б колись крихітка Андріана… 

Читайте також: Його донечка вже на небі: потрібна допомога чоловіку, який потрапив у жахливе ДТП на Горохівщині (Відео)