На фестивалі у Горохові пам'ять Степана Кривенького вшановували незрячі музиканти (Фото, відео)
Організатори фестивалю «Волинське літо-2021» відкрили цей музичний злет словами з пісні-гімну нашого краю «Волинь моя». «Де ще знайти таку красу, як в казці намальовану...», – нагадував про любов її автора до рідної землі великий банер на сцені. На жаль, не всі учасники концертної програми бачили на ньому виразно золоту пшеницю і мальовниче село. Хтось у темних окулярах лише уявляв цей краєвид, бо висловити своє шанування творчості заслуженого працівника культури України, Почесного громадянина Волині Степана Кривенького в народному домі «Просвіта» міста Горохів завітали співочі представники територіальних первинних організацій Всеукраїнського товариства сліпих із багатьох громад Волині й аж із закарпатського Мукачева
Цього разу сонцем прийдешнього дня для всіх глядачів і учасників дійства – і зрячих, і ні – стали пісні. Так, як свого часу вони були промінням життя для Степана Кривенького, котрий більше дивився на світ душею, ніж хворими очима... Приймати гостей горохівчани люблять і вміють: пісні й короваї, квіти й вірші завше дарують із почуттями, що їх в одній із своїх найдушевніших пісень описав Степан Кривенький: «А то ж від щастя чи від любові сіяють сльози на очах».
– Саме тому черговий фестиваль мистецтв західного регіону «Волинське літо-2021» ми вирішили провести в Горохові. Наш задум співпав із знаковою подією – Роком Степана Кривенького з нагоди його 80-ліття. Голова Горохівської ТПО УТОС Лідія Шумчук і всі її співочі однодумці настільки завзято долучилися до організаційних питань, що відчувалося наперед: усе вдасться й сподобається, – розповіла голова правління Волинської обласної організації УТОС Світлана Терпелюк.
Фестиваль знову відкрив нові грані й можливості для кожного, хто був на ньому і учасником, і глядачем.
Пісенне свято стало гарною нагодою підтвердити своїм співом звання «народного» аматорській хоровій чоловічій капелі НД «Просвіта» (керівник Тамара Мельник), захоплюючою грою – народному аматорському театральному колективу НД «Просвіта» (керівник Валентина Гриб). Авторитетне журі представляли провідна методистка з театрального жанру Волинського обласного науково-методичного центру культури Валентина Недумова і головний режисер, організатор творчої та виробничої діяльності цього центру Ніна Фурдило, начальник управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров’я Горохівської міської ради Ігор Довмат, начальник відділу культури Олександр Шепшелей і головний спеціаліст цього відділу Марія Пилип’юк. Зал привітав аплодисментами почесних гостей фестивалю – головного редактора «Газети Волинь» Олександра Згоранця й доньку Степана Кривенького, заступника редактора районної газети «Горохівський вісник» Лесю Влашинець.
На боголюбивій Горохівщині жодне мистецьке дійство не розпочинається без молитви й хліба. Нею «Волинське літо – 2021» благословив настоятель храму Різдва Христового отець Андрій Гаврилюк. Гостей зустріла короваєм Лідія Шумчук. А потому горохівські актори-аматори перетворили сцену у місцину «Лісової пісні» Лесі Українки, де закохувалися легендарні Мавка і Лукаш. Артистичні учасники народного аматорського театрального колективу Юлія Садова (Мавка), Богдан Шепшелей (Лукаш), Софія Заліпа, Іванна Шлапак, Ірина Волошенюк і Соломія Лук’ян не просто співали й танцювали – ще й букетики з цілющого зела всім дарували. Відтак із Наталією Фіялкою зворушили до сліз ще однією літературно-музичною композицією їх керівника – режисерки-постановниці Валентини Гриб «Я вірю, що свята моя земля не стане для нащадків чужиною». У ній просили для рідної країни миру й мудрості.
Читайте також: Горохівщина салютувала аплодисментами Миколі Грибу.
На правах господарів свято піснею Степана Кривенького «Молюсь на тебе, краю мій» відкрив народний аматорський вокальний ансамбль Горохівської ТПО УТОС. Горохівські утосівці-піснярі разом із, на жаль, уже покійним музикантом Миколою Грибом, а тепер і з своїм нинішнім керівником Олександром Навроцьким з піснями Степана Кривенького завоювали багато перемог на всеукраїнських конкурсах у Євпаторії, на Закарпатті, Буковині.
Пісенне перевесло на його честь золотіло під час співу дуету горохівчан у складі Любові Ткачук і Світлани Степанюк, квартету в складі Тамари Мельник, Леоніда Мушита, Любові Ткачук і Олександра Навроцького; народного аматорського вокального ансамблю «Лучанка» (керівник Тетяна Орищук, соліст Віктор Волосюк) Луцької міської ТПО УТОС (голова Світлана Терпелюк); дуету в складі Ніни Мацюк і Ольги Воробей Ковельської міської ТПОУТОС (голова Світлана Осійчук); ансамблю і дуету у складі Ольги Гембік і Леоніда Іщика (керівник Леонід Іщик) Камінь-Каширської ТПО УТОС (голова Леонід Іщик); народного аматорського вокального ансамблю «Жайвір», солістки Валентини Вакалюк, квартетів у складі Ірини Герасимович, Марії Пужик, Миколи Алейнікова, Ганни Васальської (керівник Андрій Міщук) Нововолинської ТПО УТОС (голова Галина Маліц).
– Подружившись із волинянами на багатьох фестивалях, завжди з радістю приймаємо запрошення від них, тож не могли не приїхати на цей пісенний форум, – не стримували емоцій учасниця інтегрованого проєкту «Відчинилося життя», дипломантка пісенного фестивалю в Кракові, яка увійшла в десятку кращих вокалістів Європи серед незрячих Марія Швардак і переможець багатьох конкурсів, співзасновник спілки інвалідів «Стимул» міста Мукачево Василь Човбан. До слова, талановиті закарпатці знають і не обминають нагоди заспівати пісню «Волинь моя» всюди, де презентують свій професійний спів. Разом із своїм другом Василем, із яким познайомилася на фестивалі «Мукачево запрошує друзів» і солоспівом зал зачаровувала лучанка Леся Жук. «Родзинкою» фестивалю став номер «Танець дощу». Під мелодію Фридерика Шопена на сцені танцювала дивовижно красива пара: елегантна леді, директорка Горохівського психоневрологічного інтернату, заслужена працівниця соціальної сфери України, депутатка Горохівської територіальної громади Юлія Ковальчук, і підопічний цього закладу, її симпатичний партнер в інвалідному візку Володимир Лютіков. В’язанку мелодій Степана Кривенького виконав на тромбоні ще один підопічний Сергій Овсяніков (акомпаніатор Володимир Онищук).
Фестиваль закінчився піснею «Волинь моя». Всім учасникам на добру згадку Лідія Шумчук подарувала збірку творів Степана Кривенького з одноіменною назвою і фотоетюд із мальовничими краєвидами Горохівщини.
…Очі більшості виконавців не бачили, що вони до захоплення подобаються публіці. А вона не стримувала ні сліз, ні приємного подиву, що життя може бути прекрасним навіть за завісою темноти, поводирем у якому є проміння доброти, людяності й таланту.
– Ми повинні вчитися в цих людей любити життя й дорожити ним, – дякував за щирість учасникам і організаторам фестивалю віршем «Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить» Олександ Згоранець.
– Фестиваль знову відкрив нові грані й можливості для кожного, хто був на ньому і учасником, і глядачем, – констатувала Світлана Терпелюк.
– Якщо в нас будуть такі дійства, тоді духовне прозріння гарантоване всьому світові, – сказала Валентина Недумова, яка нагородила дипломами за активну громадську позицію і участь у мистецькому житті України голову Горохівської ТПО УТОС Лідію Шумчук і народний аматорський ансамбль «Надія». Нехай здійсняться ці слова.