Олександр Харват мріє зробити Рівне столицею. Фотографічною

У колекції представлені фотоапарати та інше обладнання, яке використовували для зйомки, починаючи з кінця ХІХ століття. Одну із виставлених камер Олександр Харват придбав у селищі Степань на Сарненщині, вона стала одним із найбільших за розміром експонатів.

Є тут апарати і радянського виробництва, і старого закордонного. Частину з них засновник музею купив сам, дещо — ​подарували. Є тут світлини старого Рівного, афіші тутешніх фотовиставок різних часів і негативи світлин, зроблених у перших ательє міста ще в довоєнний час, старовинні альбоми, цікаві фотозони. Також у галереї працюватиме і школа для дітей, де вихованці зможуть ознайомитися з історією цього мистецтва, побачити устаткування, на якому створювали знімки багато десятиріч тому, а також спробувати реалізувати себе у фотосправі. Допомагатиме їм у цьому справжній ас, лауреат престижних міжнародних конкурсів і премій Олександр Харват, який у 2006 році отримав нагороди «Гордість міста — ​найкращий фотохудожник» і «Митець року», а в 2010-му — ​«Зірка Рівного». До учнів в уродженця Здолбунова особливе ставлення, бо добре пам’ятає, як, навчаючись у другому класі, отримав від мами у подарунок фотоапарат і назавжди закохався у цей вид мистецтва.

 

Рівнянин був учасником і дипломантом понад 250 виставок у різних країнах світу.

— Пригадую, як брав ту «Смєну» в школу, знімкував однокласників й учителів, а вночі у ванні (бо ж треба було темне приміщення) проявляв свої плівки, а на ранок уже ніс готові світлини. Це зараз фотографія — ​звичайне явище, нікого не здивуєш, а тоді  над світлиною потрібно було добре «почаклувати», — ​пригадує митець, який паралельно захоплювався ще й малюванням і думав, що стане художником. Але закінчив івано-франківську школу міліції, і з її дипломом рівнянина відправили на далеку Північ боротися з економічною злочинністю. Згодом Олександра замучила ностальгія за Україною, і він повернувся на батьківщину. Тоді й узявся знову за юнацьке хобі — ​фотографію. Спершу знімав «Зенітом», а у 1998-му купив Nikon FM2. 

Рівнянин був учасником і дипломантом понад 250 виставок у різних країнах світу. Як фоторепортер і спортсмен-марафонець із командою оббігав багато країн Європи, Азії, Африки та Австралію. А в результаті кількаденного перебування в зоні бойових дій на Донбасі Посол миру Олександр Харват зробив виставку світлин «Війномир’я». З чорно-білих фотографій сяють усмішки на обличчях наших захисників, хоч руки міцно стискають зброю, земля порита окопами, оселі перетворені в руїни.

Читайте також: Чим схожі СБУ та ФСБ: Ілля Новіков порівняв викрадення судді Чауса та Надії Савченко.

— Ніхто з них не готувався до фотографування, вони не причісувалися, «не пудрилися», не красувалися зброєю перед фотокамерою. Були такими, як є щодня. У кожного з них своя історія, лиш мотивація одна — ​«хто ж, як не я?» — ​розповідає митець.

Олександр — ​мисливець, котрий знає, як упіймати у свій об’єктив мить, притому не чекаючи особливого для цього часу.

— Хіба треба чекати на карантин, щоб побачити і відчути, як прокидається сонечко чи наливається колос, як селяни ведуть худобу на пасовище, пірнаючи в пухнасту ковдру ранкового туману? Таким був, приміром, наш пленер у фотоклубі «Простір фото»: цілющу силу природи відчули сповна. Таке собі фотополювання на ранок літнього сонцестояння на Білівських хуторах чи захід сонця, — ​каже Олександр Харват. Митець мріє зробити Рівне фотографічним центром.

– 86 країн (я порахував!) були зі своїми світлинами у нашому місті, тобто ми маємо передумови найкращі з усіх населених пунктів України… У нас Рівне тричі столицею політичною було, вчетверте столицею фотографічною має бути і буде! — ​обіцяє Олександр Харват.

За матеріалами сайтів ukurier.gov.ua, rvnews.rv.ua, ogo.ua, visti.rovno.ua.

Ірина ПАСІЧНИК.