Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
Проблема волинського Полісся: «По Стоходу човен проходить, але річка дуже заросла – треба чистити»

Святослав Краснодемський 10 років працює на машині-амфібії.

Фото Катерини ЗУБЧУК.

Проблема волинського Полісся: «По Стоходу човен проходить, але річка дуже заросла – треба чистити»

І в принципі для вирішення цієї проблеми ще десять років тому з’явилася можливість: з 2011-го Національний природний парк «Прип’ять – Стохід» має машину-амфібію «Труксор», придбану за кошти Євросоюзу. Ось тільки вона не вічна — уже часто ламається й тоді доводиться шукати дороговартісні запчастини. А ще ж на день ця машина потребує 30 — 40 літрів солярки

Ми із заступником директора — головним природознавцем НПП «Прип’ять – Стохід» Юрієм Оласюком на березі річки, де того дня якраз працював «Труксор», вправно зрізуючи надмірні зарослі на одному із пляжів Любешова. Увагу привертає човен, у якому стоїть на повний зріст чоловік і гребе веслом. От і перший співрозмовник. Діалог короткий, бо він не причалює. Але встигаємо познайомитися й дізнатися, що Сергій Кулик – із села Зарудчі, яке за півтора кілометра від Любешова. Він привозив човном дружину, котра пішла в ліс по ягоди. І ось повертається додому. На запитання, в якому стані русло, каже:

– Човен проходить, але річка дуже заросла.

А ось стосовно того, що ж треба зробити, аби поліпшити ситуацію, відповідає:

– Чистити… Ось така машина (показує на «Труксор». — Авт.) повинна трудитися цілодобово…

Торік любешівці самі в складчину зібрали кошти на солярку, аби машина почистила пляжі. 

Його слова продовжує вже Юрій Оласюк:

– Цілодобово ця малопотужна машина працювати не може. Та ще й такого спекотного літа, як нинішнє. Перегріється й заглохне. І дорого. На день їй потрібно 30, а якщо довше задіяна, то й 40 літрів солярки. Ото в цьому році пляжі в Любешові почистили – і все. Нехай ще рік-два послужить.

Найкоротший шлях із села Зарудчі до Любешова – по Стоходу.
Найкоротший шлях із села Зарудчі до Любешова – по Стоходу.

 Вочевидь, нереально звільнити Стохід з його «ста ходами» від надмірної кількості зарослів. От коли з неба частіше капатиме (опадів буде достатньо й річка стане повноводою), тоді, за словами природознавця, вона сама себе зможе почистити. А тим часом уже шість років підряд ми маємо аномальну сушу. І хоч цьогорічної весни опадів було більше, ніж попередньої, на сьогодні вода в Стоході різко впала. Це ж стосується й Прип’яті: у Сваловичах рівень її знизився, порівняно із весняним, на півтора метра. Кожен день «забирає» 5 – 7 сантиметрів.

На машині–амфібії «Труксор» усі ці десять років працює Святослав Краснодемський – інспектор Великоглушанського природоохоронного науково–дослідного відділення НПП «Прип’ять – Стохід». Хто–хто, а він добре знає і її можливості, й потреби, тож каже:

– Торік любешівці самі в складчину зібрали кошти на солярку, аби машина почистила пляжі. Хто на один, хто на два літра дав. Це ж, вважай, вартість пачки цигарок, тільки не з димом пішли гроші…

Реклама Google

Чоловік живе у селі Цир, де протікає однойменна річечка. З повагою до односельців розповів, що торік влітку вони ось так, у складчину, зібрали кошти на солярку й машиною було почищено русло Циру на відрізку кілометрів десять. Ще він сказав:

– А якби сюди, де зараз працюю амфібією, хоча б троє місцевих жителів прийшли з граблями й витягли з води на берег те, що я скосив, то за день тут була б красота…

– А якби сюди, де зараз працюю амфібією, хоча б троє місцевих жителів прийшли з граблями й витягли з води на берег те, що я скосив, то за день тут була б красота…

Святослав Краснодемський 10 років працює на машині-амфібії.
Святослав Краснодемський 10 років працює на машині-амфібії. Фото Катерини ЗУБЧУК.

 Про високу затратність очистки русел річок машиною–амфібією почула і від директора НПП «Прип’ять – Стохід» Олександра Сащука, який, зокрема, прокоментував проблему так:

– Сьогодні можна почути, що парк усім щось має зробити. Іншими словами – «усім винний». То скажу, що нікому нічого він не винний. Ми працюємо на збереження природно–заповідного фонду. Парк сплачує близько 6 мільйонів гривень земельного податку. Така сума набігає за ті майже сім тисяч гектарів, які вилучені із загальної площі, що становить більше 39 тисяч, і перебувають у нашому користуванні. Це – території, котрі є цінними для заповідання, які знаходяться в малодоступних місцях — там є токовища, гніздування різних птахів… – і не створюють проблем для місцевого населення. Згідно із законодавством парк сплачує за цю територію земельний податок. І сьогодні Любешівська територіальна громада встановлює для нас найвищу ставку. Ось звідки майже 6 мільйонів гривень. З одного боку це добре, що кошти підуть на розвиток громади. А з другого – якби не такі податки, то ми могли б мати якесь додаткове фінансування для себе. Зокрема й на те ж очищення річок.

Катерина ЗУБЧУК.

Читайте також у нас: «На Волинському Поліссі зафіксували, як лосиха з лосеням перепливали річку (Відео)​».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel