«Де нам пасти худобу?» — це питання хвилює багатьох жителів села.
Земельні війни по-новозагорівськи: селяни готові лягати під трактор
Люди невдоволені виділенням землі і не допускають техніку на поле. Інша сторона каже, що їм не дають господарювати
Коли на початку 1990-х проходило паювання колгоспних земель, поширеним явищем було відмовлятися від частини паю для формування спільного пасовища. Пройшли роки, і раптом у багатьох селах виявилося, що ці ділянки значаться як невитребувані паї. Адже селяни найчастіше не переймалися формальностями і не поспішали реєструвати громадські пасовиська.
З наближенням ринку землі у селах почалися справжні війни за ріллю. Саме так можна охарактеризувати ситуацію, яка склалася у Новому Загорові Локачинської територіальної громади.
Депутати пішли проти громади і перестали приходити на сесію.
Додався ще й конфлікт між частиною сільських депутатів та сільським головою, який триває вже давно.
— Свого часу було прийнято рішення про створення громадського пасовища. Ми зібрали необхідні документи і неодноразово зверталися в Держгеокадастр, але нам постійно відмовляли. Тепер частину пасовища роздали у приватну власність, а людям немає де пасти худобу, — твердить колишній голова Старозагорівської сільської ради Ростислав Остапчук. — Депутати пішли проти громади і перестали приходити на сесію. Вони цілий рік саботували, а тепер стверджують, що проводили 32-у сесію самі. А тим часом дерибанили землю. Нині усі площі, на які є рішення про створення пасовищ, поділили між собою. Вони не дають зайти на них. Виганяють. Може дійти до непередбачуваного. У нас на території села три пасовиська, і всі вже розпайовані.
За його словами, депутати самі проводили сесію, хоч не мали на це права. Врешті його відсторонили від посади, але Ростислав Остапчук поновився через суд. Сторони висувають взаємні звинувачення і щодо проведення сесій, і щодо роздачі землі. Ексголова навіть підробив кілька рішень сесії від 29 серпня 2019 року про відмову у наданні землі. Але у суді він визнав свою вину і його звільнили від кримінальної відповідальності.
Відтак у Новому Загорові триває справжня земельна війна. Частина людей переконана, що не буде де пасти корів. Селяни готові силоміць не допустити тракторів до оранки. Не раз доходило до відкритого протистояння, викликали й поліцію.
— Вони б’ються з нами, палять солому і їдуть трактором. Приїжджали правоохоронці. Ми блокуємо дорогу з вилами. Кажуть нам: у них державні акти на землю, можуть орати. Діжуримо сутками на тій землі, щоб і вночі не приїхали, — розповіла жителька Нового Загорова Катерина Шевчук.
Дехто наголошував, що свого часу для пасовищ в усіх пайовиків відібрали по 20 сотих.
—Так, мій зять узяв землю. Ніде не вказано, що це є пасовище. Усі документи ми маємо. Їх вже перевіряли правоохоронні органи. Тому це ніяка не афера. Протягом шести років дочка із зятем писали заяви, щоб отримати землю, бо вони хочуть господарювати. Жодного разу не дали. У той же час 2 га виділили прокуророві, дочці голови РДА. По 45 сотих є у мене, чоловіка та матері. А тепер треба добитися, щоб обробляти ту ріллю, — переконана Алла Яцюк.
— Доцільності тримати ту кількість пасовищ, яка була, немає. Бо з кожним роком зменшується поголів’я худоби. У першу чергу через низьку закупівельну ціну на молоко, а в другу чергу — бо треба затрачати чимало зусиль на утримання корів. Треба зробити список людей, які реально потребують землі. Є такі, що мають по 6 га на сім’ю, а хтось має лише 20 соток городу біля хати. Саме на останніх треба звернути увагу. На жаль, вільної вже майже немає, — каже староста села Роман Присяжнюк.
Читайте також: На Горохівщині – скандал: більше сотні селян прийшли на мітинг проти орендаря ставка (Фото, відео).
На імпровізованих зборах у Новому Загорові селяни висловлювали невдоволення. Дехто наголошував, що свого часу для пасовищ в усіх пайовиків відібрали по 20 сотих. Інші скаржилися на брак землі. Лунали звинувачення про незаконне її виділення. Але, як з’ясувалося, дехто з невдоволених уже оформив дітям по 2 га для ведення ОСГ.
Через конфлікт документація Старозагорівської сільської ради передана в Локачинську територіальну громаду в неналежному стані.
— Ми не впевнені, чи є легітимними рішення сесії, на підставі яких була вироблена землевпорядна документація. І є ряд проєктів землеустрою на підставі наказів Держгеокадастру. Але й по них виникають спірні питання. У нас немає законних підстав, щоб не затвердити цю документацію, але якщо так зробити, то доведеться конфліктувати з людьми. Ми вивчатимемо це питання на земельній комісії та сесії, — каже локачинський селищний голова Богдан Іус.
Селяни, присутні на зборах, запевнили, що лягатимуть під трактор, але орати не дадуть. Тож до закінчення конфлікту ще далеко.
А поки дійшло до того, що в бажанні вхопити землі, приватизували під ведення особистого селянського господарства навіть кут старого католицького кладовища. Чи сіятимуть там пшеничку — невідомо, але це вже пахне великим скандалом.
