На честь Юрія Гагаріна науковець садстанції Віктор Чупринюк вивів сорт яблуні — Ровесник Гагаріна.
В Україні є сад із насіння, яке повернулося з космосу
Він росте там, де був виведений найвідоміший вітчизняний сорт яблук — Ренет Симиренка. Йдеться про невелике селище Мліїв на Черкащині, яке дало країні чимало видатних постатей. Тут, зокрема, жили і працювали кілька поколінь легендарної родини Симиренків
177 діб біля зірок
Колись Мліїв був головним садівничим розсадником України. І от в радянські часи, коли місцевих селекціонерів очолював академік Микола Артеменко, звідси у космос передали насіння яблуні й живці. Вони перебували на борту орбітальної станції «Салют-6» із космонавтами Володимиром Ляховим і Валерієм Рюміним упродовж 177 діб. Живці загинули, а насіння повернули у Мліїв і посадили. Воно проросло. З тих саджанців згодом заклали сад. Зробили це самі космонавти, які підтримували дружні стосунки з мліївськими вченими. Тож якщо хтось бажає поласувати «космічними» яблуками — гайда на Черкащину.
А все розпочалося з «Короля садівництва»
Та й сам Мліїв — теж «космічне» селище, якщо говорити про його багатющу історію. Династію Симиренків ще на початку ХІХ століття зробив відомою Федір, який зумів викупитись із кріпацтва. Разом зі своїм тестем Михайлом Яхненком вони з нуля створили величезну бізнес–імперію, підґрунтям якої стало цукровиробництво.
Вони першими у тодішній Російській імперії побудували механізований паровий цукровий завод. А також машинобудівний завод, на якому спорудили одні з перших металевих пароплавів, котрі з’явилися на Дніпрі (продукцію треба було транспортувати). І знаєте, як нащадки козаків назвали свої кораблі? «Ярослав» — на честь київського князя і «Українець». Ще при царях!
Федір мав 22 дітей. Найвідоміші з них — Василь та Платон, які навчались у Франції. Перший був винахідником та меценатом, а другий — започаткував «раціональне садівництво».
У 1859 році у Млієві побував Тарас Шевченко, якому Платон виділив 1100 карбованців на третє видання «Кобзаря».
До кінця ХІХ століття Левко Симиренко створив у Млієві розсадник з однією з найкращих помологічних колекцій в Європі, де тільки яблунь було 900 сортів.
У світі його називали «Королем садівництва».
Саме на честь Платона його син Лев згодом і назве легендарний сорт домашньої яблуні — Ренет Симиренка. До кінця ХІХ століття Левко Симиренко створив у Млієві розсадник із однією з найкращих помологічних колекцій в Європі, де одних тільки яблунь було 900 сортів. У світі його називали «Королем садівництва».
Але у 1920 році Левка Симиренка вбили чекісти. Хтось постукав уночі — «Козаки просять меду». Господар підійшов до вікна — і пролунав постріл. Його поховали на сімейному кладовищі біля родового храму, в якому за радянських часів зробили клуб.
З 1921–го по 1930 рік потужну місцеву дослідну станцію помології очолював син Левка Симиренка Володимир. Але і його розстріляли за «антирадянську шкідницьку діяльність». Можливо, тому, що у Москви був свій улюбленець–селекціонер — Іван Мічурін…
Вирощують уже хурму, але мріють повернути статус «яблуневої столиці»
Зараз у Млієві проживає вдвічі менше людей, ніж 100 років тому. Галузь, навколо якої крутилось життя у селищі, суттєво збавила обороти, хоч сади все ще займають 500 гектарів. Не так давно тут був інститут, у якому працювало 100 вчених. Тепер, після пониження статусу організації, — 18. Особливо невдалим був минулий (2020–й) рік, коли чотири місяці не бачили нормального дощу й урожай був мізерним. Зміну клімату відчувають усі. Мліївські селекціонери навіть взялись за хурму. Кажуть, що вже є сорти, які можна вирощувати в Україні.
Але у Млієві вірять, що він ще поверне собі статус «яблуневої столиці». «Всохнуть старі сади — обов’язково посадять нові», — кажуть мліївчани. І сподіваються, що вже десь ходить пішки під стіл новий підприємливий Симиренко, який зможе відродити його колишню славу…
За матеріалами pravda.com.
Читайте також: Приїжджайте з дітьми і батьками: волинян запрошують у персиковий сад
