«Як добре, коли в домі є щастя, воно виноситься у світ та зцілює людей», – народна артистка України Ніна Матвієнко

Особисте життя співачки склалося ще в молодості. За прикладом батьків, шлюб Ніни Матвієнко виявився міцним. Перший і єдиний її чоловік — ​художник Петро Гончар, син етнографа Івана Гончара (з 1993 року він — ​директор його музею в столиці). Весілля пара зіграла в березні 1971-­го. Молодій артистці відразу дали квартиру в Києві на Вітряних горах. У шлюбі народилися сини Іван і Андрій, які стали художниками (старший свого часу постригся у ченці), донька Тоня, котра, як і мама, — ​співачка.

Я його побачила і в мене очі засвітилися. Мій чоловік такий розумний. З ним цікаво….

Ведуча телевізійного шоу «Світське життя» Катерина Осадча дізналася, що напередодні 50­-літнього ювілею шлюбу відома українська виконавиця Ніна Матвієнко виношувала образу на коханого. Виявляється, чоловік не пам’ятає дат. Взагалі. Цього разу Ніна Митрофанівна, як справжня жінка, вирішила дати йому шанс згадати про свято самостійно. Та, звісно ж, образилася. «Я така зла була, не нагадувала. Тому, що кожен рік говорю йому, у кого з дітей якого числа день народження, він нічого не пам’ятає! А цього разу думаю: «От нехай сам згадає чи не згадає. «Уже весь світ знає, а він — ​ні», — ​розповіла суперзірка, додавши, що її дочка Тоня врятувала свято. Вона організувала батькові розкішний букет троянд.

«Він приносить 51 троянду… До сліз красиво було. Мені здається, що діти давно чекали цю вечерю і зустріч. Я бачила, як вони повернулися в дитинство. Не ми повернули своє молоде життя, а діти нагадали нашу юність через себе», — ​поділилася артистка…

За сімейною легендою, коли Петро побачив Ніну на сцені під час різдвяного концерту у філармонії в 1968 році, то вирішив, що співачка стане його дружиною. Проте артистка, не обділена увагою інших хлопців, приготувала для залицяльника випробовування — ​весілля пара відсвяткувала лише через три роки. Ніна Митрофанівна в одному з інтерв’ю пригадала: «Петро біля Поштамту мене чекає, а я аж туди до Повітрофлотського мосту, в бік Жулян, громадським транспортом туди й назад п’ять кругів катаюся. А він стоїть мене жде! Тоді мусила вийти. Перевіряла так цю любов».

Читйте також: Романтична історія на вечір: «Не кохав її, не любив навіть, але без неї не міг дихати...».

А ще Ніна Матвієнко говорила в одному з інтерв’ю: «Чого я за свого чоловіка вийшла заміж? Бо я завжди тягнулася до розуму, до розумного чоловіка. Я його побачила — і в мене очі засвітилися. Мій чоловік такий розумний. З ним цікаво… Він досі для мене є порадником. Я ним гордилася та горджусь і досі». Чи таке: «Якось ми їхали з чоловіком дорогою, і бачу — іде жінка з красивими ногами. Я йому кажу: «Дивись, яка гарна дівка йде», а він одразу: «Де, де?» Я йому сама показую, бо це ж не заховаєш. Ми посміялися обоє. Він мене ж таку малесеньку вибрав, сам високий, а мене взяв малесеньку».

За словами артистки: «Хороша жінка — ​основа життя. Хороший чоловік — ​це щастя, яке виходить з дому і дарує скрізь: і на роботі, і в тролейбусі, і в дорозі — щастя, яке відчутне ледь не за 300 кілометрів. Як добре, коли в домі є щастя, воно виноситься у світ та зцілює людей».

«Поважаю його як талант. Як організатора — ​він дуже багато мені в житті допоміг. І коли я була на гастролях, з дітками залишався. Ну я не можу це відкинути. До половини мого життя це був великий друг. До половини… А далі у нас уже не було того життя, що раніше, — ​кожен встав і пішов. Він — ​уже директор музею, там з’явився свій світ, своя робота, свої люди, інші стосунки. Абсолютно інші. Тому я радію тому, що мала якраз у найкращі роки свого життя», — ​підсумувала співачка.

А ось на запитання: «Який момент ви б назвали найдраматичнішим у своєму житті, Ніна Матвієнко відповіла чесно: «Зраду! Це не лікується». 

Марина ЛУГОВА