Класика українського інтиму: «Єдина, з твоїх фантазій…»

Іван ДРАЧ

Єдина, з твоїх фантазій

Мені в пам’ятку єдина

Мужчина з крилом підбитим

Схилився над юною жінкою.

 

Вуста її спрагло кличуть,

А руки горять з розпуки,

А перса пашать безсоромно,

А юні коліна тремтять.

Жінка завжди лежить горілиць. На своїх нерозлітаних крилах...

Мужчині ж вона не до пари,

Бо крила, хоча б підбиті,

Йому пахнуть небом гордим.

Ні знятися він не годен,

Ні взяти її за дружину:

Він небесен, вона ж земна.

А вона ж в очманінні юнім,

Вся онімблена мудрістю статі,

Так розкрилася чистим лоном,

Так заламує руки в млості,

Затуливши собою від нього

Своїх двійко незламаних крил

Жінка завжди лежить горілиць

На своїх нерозлітаних крилах,

Бо ж, поламана мудрістю матері,

Лиш крильцятами персів злітає

До мужчини з крилом підбитим…

 

Єдина, з твоїх фантазій

Мені в пам’ятку єдина.

Що каже Вікіпедія:

 Іва́н Фе́дорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член КПРС (1959 — 1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Народний депутат України 3-го скликання. Герой України (2006).

Читайте також у нас: «Як уникнути абортів і не боятися, «що виростуть вуса»?».