Про ефективність роботи фахівців-остеопатів люди судять за відгуками завдяки «сарафанному радіо».
Справитися з недугами… легким дотиком рук. Або хто такі остеопати
— Болить спина, маю проблеми із суглобами. Неодноразово лежав у стаціонарі — стає легше ненадовго. Мануальної терапії остерігаюсь, бо хто його знає, як хребет відреагує на застосування фізичної сили. Кажуть, є ще спеціалісти- остеопати, які теж лікують руками, але більш делікатно. Хотів би докладніше довідатися про такий напрям у медицині, — звернувся наш читач із Млинова
«Наше тіло — божественна аптека…»
Батьком остеопатії вважають американського лікаря Ендрю Тейлора Стілла, який заснував цей метод понад 140 років тому. Маючи класичну медичну освіту, він пройшов у якості військово-польового хірурга громадянську війну між Північчю та Півднем, мав успішну практику, однак постійно шукав нові способи лікування хвороб. До цього доктора Стілла спонукало саме життя — смерть першої дружини та дітей від менінгіту.
«Будь-яка недуга є результатом анатомічних відхилень з подальшим фізіологічним розладом», — такого висновку лікар дійшов у 1874 році, коли вивів свою формулу відновлення здоров’я. Її головні принципи:
1. «Хвороба — це наслідок змін розташування частин тіла. Здоров’я — стан, коли всі вони знаходяться на відведених їм місцях».
2. «Тіло — єдина структура. Адже коли ви наступите кішці на хвіст, то почуєте нявкання з іншого боку».
3. «Організм здатний до самолікування. Тіло людини — божественна аптека. У ній можна знайти все, що потрібно для здоров’я і щастя».
З тих пір Стілл лікував тільки «голими руками», що шокувало сучасників, які вважали його диваком. Духовенство проголосило остеопата слугою Сатани, бо він долав і смертельні хвороби.
Гнаний громадською думкою, лікар подорожував із міста до міста. Скрізь до нього намагалися потрапити люди, яких турбували проблеми опорно-рухового апарату, нервові розлади…
Ендрю Тейлор Стілл стає відомим і за межами Америки. Він приймає всіх: від селян до сенаторів. До хворих виходить у сорочці з підкоченими рукавами. Іноді остеопат лікував пацієнтів просто на вулиці: на голій землі або притулившись до дерева, кожного разу збираючи натовп глядачів.
Величезна кількість звернень змушує Стілла відкрити першу школу остеопатії. Після смерті засновника в 1917 році його справу продовжують і розвивають учні. Через два десятиліття вже у 26 штатах Америки дипломованим остеопатам видавали ліцензії без обмежень. Згодом з’являються свої школи у Франції, Бельгії, Австрії, Іспанії, Нідерландах, Німеччині та інших країнах.
Чому в Україні остеопатія досі офіційно не визнана?
Отже, ідея цього методу в тому, що більшість наших хвороб — від надмірного напруження, яке сковує м’язи і суглоби. Якщо знати, як правильно їх розслабити і виправити асиметрію, то людина сама може одужати — без препаратів та хірургічного втручання.
Остеопати вважають, що здоров’я людини — це живий механізм, в якому нервова, м’язово-скелетна і психічна системи повинні знаходитись в стані рівноваги. А порушення роботи якоїсь із складових впливає на інші. Наприклад, біль і скутість руху в шиї можуть бути пов’язані зі станом тазу, крижів та куприка. І для того, щоб ефективно зняти спазм, потрібно перед проведенням масажу збалансувати саме ці ділянки.
Ідея цього методу в тому, що більшість наших хвороб — від надмірного напруження, яке сковує м’язи і суглоби.
Остеопатія може допомогти, якщо турбує біль у м’язах та суглобах, є ушкодження м’яких тканин, скутість рухів; допікає головний біль, запаморочення; потрібна реабілітація після травм, хірургічних втручань…
Спочатку фахівець уточнює історію хвороби, просить зробити тестові вправи, потім проводить пальпаторну діагностику — легкими дотиками пальців визначає зони напруги, а тоді приступає до корекції. Дії є м’якими, делікатними, але саме завдяки такому впливу відбувається розслаблення спазмованих м’язів, нормалізація кровообігу і лімфотоку.
Однак вважати остеопатію панацеєю не варто, фундаментальних досліджень її доказовості проводилося небагато. В США та європейських країнах нині це допоміжний вид лікування, який застосовується переважно для мануальної корекції проблем кістково-м’язової системи. Спеціалістів там готують у медичних закладах, їхню роботу контролюють. Наприклад, у Британії метод не рекомендують при артриті, переломах, розсіяному склерозі, онкології, інфекціях, вагітності, при прийомі антикоагулянтів, під час курсу променевої терапії.
В Україні немає затвердженого Міністерством охорони здоров’я протоколу лікування спеціалістом-остеопатом, бо, на відміну від США чи Великої Британії, де цей напрямок медицини є легальним, у нас він офіційно не визнаний. Зараз діяльність остеопатів в українському законодавстві називається «інші медичні засоби».
Але у більшості наших міст, зокрема й у Луцьку, є фахівці у цій галузі. При тому, що плата за лікування чимала, до них вишиковуються черги. А це означає, що люди оцінили ефективність остеопатії, особливо якщо їм пощастило потрапити до гарного фахівця. Але і «самозванців» у сфері альтернативної медицини сьогодні «наплодилося» дуже багато, тому небезпека викинути гроші на вітер теж існує.
Легалізація — чи не єдиний механізм, який дав би можливість вимагати від наших остеопатів нести відповідальність за помилки чи відсутність позитивних наслідків лікування. Та у МОЗ України роблять вигляд, що проблеми не існує.
Читайте також: Щоб не «вилітало» з голови: розповіли, що робити для поліпшення пам’яті.
Оксана КРАВЧЕНКО.
