Автором дизайну найбільшої кількості банкнот того часу вважається видатний український художник-графік Георгій Нарбут.
Чотири мови на українських грошах: у Берестечку музей відкрив експозицію до Дня Незалежності
Виставка, присвячена 30-річчю Незалежності України, діє в Берестечківському народному історичному музеї. Експозиція вміщує наочні матеріали з історії грошового обігу на території України, зразки поліграфічної продукції самвидаву 1989-1990 років, а також речі учасників Антитерористичної операції на Донбасі
Увазі відвідувачів представлено гроші, що перебували в обігу на території Української Народної Республіки та Української Держави на початку ХХ століття, зокрема карбованці, гривні та шаги.
Написи на зворотах деяких купюр, зроблені українською, російською, польською мовами й на івриті підкреслювали толерантність до національних меншин
Директор історичного музею Олег Дергай зазначив, що автором дизайну найбільшої кількості банкнот того часу вважається видатний український художник-графік Георгій Нарбут. Написи на зворотах деяких купюр, зроблені українською, російською, польською мовами й на івриті підкреслювали толерантність до національних меншин, а використання Тризуба при оформленні перших грошових знаків Української Народної Республіки сприяло відновленню давнього символу, який став, пізніше, Державним Гербом. Згодом у обіг було введено гривню, яка дорівнювала ½ карбованця й ділилася на 100 шагів – розмінних монет, що мали вигляд поштових марок. У народі шаги називали «метеликами», зважаючи на їхню здатність у вітряну погоду розлітатися, як метелики.
Українські гроші, загалом, у різний час друкувалися в Києві, Кам’янці-Подільському, Одесі, Івано-Франківську, Варшаві й Берліні. Свою грошову систему мала кожна влада, що окупувала територію. Значилися в обігу гроші Царської Росії, Центральної Ради, денікінські. Ходили чутки й про існування махновських грошових знаків, утворених шляхом проставлення надпечаток із текстами агітаційного або іншого характеру на банкнотах, захоплених Революційною повстанською армією України.
Читайте також: Кіно, яке має подивитися кожен українець: у Горохові показали фільм про Степана Кожум’яку.
Бурхливий розвиток періодичного самвидаву 1989-1990 років був спричинений гострою потребою в піднятті національної свідомості українців. Примірники такого роду газет друкувалися як в Україні, так і за кордоном. Матеріали для публікацій часто надавали колишні вояки УПА, репресовані. Сторінки друкованих видань містили, зокрема, розповіді про боротьбу УПА з німецькими окупантами, бій під Крутами, українські повстанські пісні та вірші, ніде не публіковані раніше. Пізнавальною є інформація щодо святкування річниці Берестецької битви, а також про встановлення хреста на могилі січових стрільців у 1989 році.
Особливої уваги заслуговує експозиція, сформована з речей, подарованих музеєві місцевими героями, учасниками російсько-української війни, які одними з перших стали на захист кордонів рідної землі в ім’я Незалежної, Богом благословенної України!
Галина ДМИТРУК.
