Історія на вечір: «Тату, а хто така повія?»
Таке запитання ставить 5-річна дівчинка своєму батькові
— Боже! Де ти почула це слово?
— В садку. Вадим сказав, що я повія. Тому що я йому більше не даю. А даю Петрику.
— Що?!
— Плюшевого ведмедика. Не даю гратися плюшевим ведмедиком.
— Та ну, Господи… Вадим твій — дурник. А повія — нехороша жінка. Ось хто вона така!
— Погана — чому?
— Тому що вона продажна.
Ні, вона зі мною, тому що кохає. Я сподіваюся…
— Тобто, тітка Оля — повія? Вона ж продає у крамниці. Отже, вона — продажна.
— Ні, тітка Оля не продажна, тому що продає сувеніри. А повія продає себе.
— Як це — себе?
— Дуже просто. Той, хто хоче, може її купити. На якийсь час.
— Для чого?
— Щоб спати.
— Спати?
— Так, в одному ліжечку.
— Виходить, тоді повія — це наша мама?
— Ти з глузду з’їхала?!
— Але вона ж з тобою спить за гроші?
— За які гроші?!
— За твою зарплату.
— Ех… Хіба ж це гроші… Ні, вона зі мною, тому що кохає. Я сподіваюся…
— Як і з дядьком Миколою?
— Що? З яким ще дядьком Миколою?!
— З другого під’їзду. Ну, коли ти був у відрядженні, то у нас ночував дядько Микола. З мамою в одному ліжечку…
— Микола? У ліжечку?! Я їй покажу! Повія!!!
— Дивно, яка ж мама повія, якщо вона з дядьком Миколою спала не за гроші, а тому що кохає?
Читайте також: «Мене теж врятуйте, отче!» (Містична історія).
Микола САЙТОВИЙ,
anekdotua.com.