Діва Марія першою із людей вознеслася на небо

Ця урочистість своїм корінням сягає у V століття. Однак цікаво, що у Новому Завіті навіть не згадується про останні дні життя, смерті та Успіння Пресвятої Богородиці. Святе Писання не говорить про її могилу, мощі та реліквії.

Лише з апокрифів (книг, що не ввійшли в біблійний канон) відомо, що Богородиця померла через 12 років після Вознесіння Христа. Згідно з ними, Марія покинула цей світ у 48 році нашої ери. Уже традиційно оповідається, що до смертного одра Богоматері з усіх кінців світу встигли з’їхатися апостоли, за винятком апостола Томи, який прибув на три дні пізніше і не застав Богородицю живою. На його прохання її гробницю відкрили, але там були тільки пахучі пелени. Християни вірять, що за смертю Марії слідувало Вознесіння, а за її душею в момент смерті явився сам Ісус Христос із сонмом небесних сил.

Християнська віра розглядає смерть як випробування, яке кожен має пройти, щоб перейти у вічне життя.

Історично важко встановити, де померла Богородиця, бо з цього приводу існують кілька версій. Перша — ​останні роки життя Вона могла провести разом із апостолом Іваном Богословом у місті Ефес. Після своєї смерті на хресті Ісус доручив Богородицю в опіку цьому учневі. Іван Богослов проповідував в Ефесі, що розміщений на території сучасної Туреччини. Тоді це було одне з великих міст Римської, а згодом і Візантійської імперії. Сьогодні в Ефесі знаходиться «Дім Богородиці», як його називають. Місцеві жителі вважають, що Марія провела свої останні роки саме тут.

 Однак вірогіднішою версією є та, що Богородиця померла в Єрусалимі. Справа в тому, що на той час жінки мало мандрували. Тому ймовірніше, що Марія залишалася разом із апостолами та першою християнською громадою в столиці Ізраїлю. В цьому місті на горі Сіон розташований монастир, яким опікуються німецькі монахи. Він називається Dormition, від італійського dormire — ​спати, успіння. Це велика церква Успіння Богородиці. При ній є легендарна горниця, де відбувалися Таємна вечеря та Зіслання Святого Духа. Крім того, в Кедронській долині під Оливною горою стоїть храм, де зберігається кам’яний гріб Богородиці. Тому в Єрусалимі є не тільки церква Гробу Господнього, але й церква Гробу Марії, що знаходиться на глибині 20 метрів під землею.

Успіння Пресвятої Богородиці — ​друге за значущістю свято православної церкви після Воскресіння Христового. Недарма цей день ще називають Богородичною або «літньою Пасхою». «На безсмертне Твоє Успіння зібралися ми», — ​співається в першому піснеспіві цього великого свята. Церква називає смерть Богородиці сном, успінням, тому що Вона першою серед людей стала безсмертною і душею, і тілом.

Багатьом із нас святкування дня смерті Божої Матері може здаватися дивним, адже він пов’язаний із сумом, болем і втратами. Однак християнська віра розглядає смерть як випробування, яке кожен має пройти, щоб перейти у вічне життя. Тому церква називає перехід Богородиці у Вічність саме успінням, а не смертю. Відповідно і Успіння вважається святом, а не приводом для смутку, адже Богоматір возз’єдналася зі своїм Сином.

Для українців Богородиця здавна була першою Заступницею і Помічницею, Пречистою Владичицею. Саме до неї зверталися за будь-якої потреби (особливо у ситуації цілковитої безвиході й передусім — ​жіноцтво та ченці), адже знали: Вона, що стояла на Голгофі біля Хреста розіп’ятого Сина, Вона, що прийняла у своє серце весь біль і все страждання світу, — ​Вона зрозуміє і тому допоможе.

Наталка ЧОВНИК

За матеріалами credo.pro, tvoemisto.tv

Читайте також:Неходяча майстриня вишила іконостас для волинського храму