Волинянка Марина Мажула: «Після срібла в Токіо спробую взяти золото в Парижі»
У почесної жительки Ратнівщини — знаменитої спортсменкивізочниці Марини Мажули, яка брала участь у Паралімпіаді 2020 і посіла друге місце, — бойовий настрій і мрії про найвищу нагороду
Новина про те, що наша землячка у передостанній день Ігор у Токіо поповнила «скарбничку» нагород української збірної, зайнявши друге місце у веслуванні на байдарціодиночці у класі KL1, була особливо приємною для мешканців села Замшани. Саме тут живе найпалкіший уболівальник Марини — її чоловік Володимир Мажула, саме звідси розпочалася її дорога у великий спорт.
Волинянка подолала дистанцію 200 метрів за 54,805 секунди, поступившись німкені Едіні Мюллер 0,847 секунди. Але Марина здаватися не збирається.
З дитинства вона мусила боротися з важкою хворобою, але, попри інвалідність, зуміла реалізувати свої здібності у житті.
— Це моя перша паралімпійська медаль, і вона, мабуть, з усіх нагород, що в мене є, найголовніша. Я продовжуватиму тренуватися далі й готуватися до наступних ігор у Франції (Париж) 2024 року. Будемо сподіватися, що саме там зможу здобути золото для нашої країни, — каже спортсменка.
Історію про те, як Марина стала замшанівською невісткою, наша газета вже публікувала. З Володимиром вони познайомилися в Саках у санаторії, де обоє проходили реабілітацію. Красива, чорнява, з довгою косою, весела і непосидюча дівчина усіх дивувала силою свого характеру. З дитинства вона мусила боротися з важкою хворобою, але, попри інвалідність, зуміла реалізувати свої здібності у житті. Марина чудово малює, фотографує, але найбільших успіхів досягла саме у спорті.
Мажули були організаторами й учасниками усіх фізкультурнооздоровчих фестивалів, які проводилися на Волині для людей з інвалідністю. Вони своїм прикладом доводили, що й на візках можна жити активно і цікаво.
У березні 2017 року Марина вперше випробувала свої сили в параканое.
З того часу вона стала дворазовим чемпіоном світу, дворазовим переможцем кубка світу та чотириразовою чемпіонкою України у байдарціодиночці на дистанції 200 м (клас KL1) серед спортсменів з ураженнями опорнорухового апарату. Безперечно, перелік здобутків нашої землячки буде продовжуватися й надалі. За це ми щиро вболіваємо і тримаємо кулаки!