«Поклади телефон! Візьми книжку!»: як відучити дітей від гаджетів
Такі вимоги часто можна почути у родинах, де є школярі. Якщо доводиться силою забирати смартфон або вимикати комп’ютер, а ваше чадо при цьому влаштовує істерику, то варто задуматися, що ви робите не так
Коли батьки кричать на дитину (незалежно від того, скільки їй років), в організмі починає вироблятися гормон стресу, тіло напружується, думки блокуються. Мозолисте тіло головного мозку значно зменшується в розмірі (це «кабель» із нервових клітин, який з’єднує дві півкулі). В результаті погіршуються пам’ять і увага, зменшується приплив крові до мозочка.
Через це, навіть якщо ви змусите своїх неслухів узяти до рук книжку, ефективність навчання буде нульовою. Засвоїти прочитане дитина у стресовому стані не зможе. Крім того, такі дії дорослих призводять до появи поведінкових проблем у підлітків і депресії у малюків. Тому психологи рекомендують простий і менш травматичний спосіб вирішення проблеми.
Дорослим, які хочуть відучити дитину від гаджета, потрібно навчитися безболісно входити в її простір
Віртуальний світ впливає на людський мозок гіпнотично. Все, що відбувається на екрані (зміна картинок, світла, звуку), занурює в стан ейфорії: організм починає виробляти дофамін, який дає відчуття щастя, знижує біль і знімає напругу. Дія цього гормону триває до тих пір, поки працює пристрій. Якщо екран різко гасне, рівень дофаміну стрімко падає, і це негативно позначається не тільки на емоційному, а й на фізичному самопочутті гравця.
Тому дорослим, які хочуть відучити дитину від гаджета, потрібно навчитися безболісно входити в її простір. Для початку сядьте поруч хоча б на кілька хвилин. Можна запитати про те, який рівень зараз проходить син чи донька, або про те, які навички є у персонажа комп’ютерної гри. Дітям подобається, коли батьки цікавляться такими речами.
Якщо всі ваші питання будуть проігноровані через азарт, не варто здаватися. Почекайте ще якийсь час. Спокійно і плавно знову почніть розмову. Як тільки ви почуєте відповіді дитини, це означає, що вона поступово повертається з віртуального світу, виходить зі стану потоку. У такій ситуації рівень дофаміну знижується плавно й організм не переживає стресу.
Як тільки діалог відбувся, нагадайте дитині, що пора взятися за книги чи якісь інші справи. Завдяки «м’якому» поверненню в реальність юний «ігроман» реагуватиме на ваші прохання адекватно.
Марія КАЩУК
Читайте також: У заказнику на Волині засікли рибалку із забороненим знаряддям лову
