Чи готова мама до напівправди? Колонка Оксани Коваленко
— Мам, ти знаєш, а правду не завжди треба казати. — Справді? А чому ти так думаєш? — Знаю і все…
Моєму наймолодшому ще нема й п’яти літ, а його спостереження за іншими вже підказали йому такий висновок. Поки малий, то ділиться. Думаю, якби була молодшою, то могла би просто усміхнутися. Тепер же міркую, чи варто це його знання корелювати. Взагалі-то малий цілком правий. Біда лише в тому, що не знаю, чи збирається він застосовувати це правило у спілкуванні зі мною.
Я не зустрічала дітей, які б зовсім не обманювали своїх батьків.
Я не зустрічала дітей, які б зовсім не обманювали своїх батьків. Брехня властива більшості. Вона буває з поважних причин чи без них, іноді вона добре виважена, а часом вискакує з уст зненацька. Поділяється на велику і майже безневинну. Я сама користувалася цим чудовим, а іноді жахливим винаходом людства, коли була малою, підлітком та й згодом, як змушували обставини. З роками навчилася розпізнавати, коли кривлять душею інші…
Тож, якщо ловлю на неправді когось зі своїх дітей, то не сприймаю це як вселенську катастрофу. Не вони перші. Але в більшості випадків стараюся залишитися з «мудрагелем» наодинці й повідомити йому, що шила в мішку не сховаєш та ще й неприємно, коли мені, мамі, безсоромно брешуть. Це, якщо йдеться про старшеньких. А от «мізинчику» повторюю не мною винайдене: «Губи говорять одне, а в очах світиться правда». Він зацікавлено йде до дзеркала й повертається розчарованим: мовляв, нічого такого в погляді не бачить… Ми говоримо, що, якщо стараєшся бути чесним, то тоді настрій веселіший, бо брехливі слова мучать. Знаю, що таких розмов у мене з ним ще буде й буде. Дуже хочу, щоб він користувався брехнею якомога рідше і щоб щоразу йому цього дуже не хотілося. Найголовніше правило для мене — і далі самій користуватися цим же принципом, бо це для мене важливо. А з іншого боку, ще й тому, що поки я стежу за своїми дітьми, вони стежать за мною й часто «дзеркалять» мої слова і вчинки. Дуже хотілось би, щоб мої вихованці не поповнювали когорту брехунів!
Читайте також: Який він – професійний школяр.
Якщо маєте, шановні читачі, свої відкриття про такий складний сімейний світ, який психологи досліджують століттями й досі щось винаходять, — діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО,
мама
