Ярослав Ількевич картоплю перебирає не руками
Житель села Дольськ Любешівської громади, з якого, як кажуть, починається Україна, цьогоріч засадив бульбою 2,5 гектара, в той час як площі під цією культурою останнім часом у багатьох хазяїв зменшилися. Та не тільки таким завзяттям цікавий цей чоловік: ось уже другий рік наш герой перебирає урожай механізовано
Ярослава Ількевича не назвеш новачком у картоплярстві, однак, переконує, лишень останніми роками нарощує потужності. Отримав таку змогу, коли зібрав усю необхідну техніку для обробітку землі. Попри це, наголошує, садить стільки, скільки можуть обробити своєю сім’єю. А щоб його дівчатам було легше впоратися із вирощеним — придбав сортувальню картоплі. Чоловік каже, що найбільше до покупки спонукали 2 гектари, засаджені бульбою. Спокусила і порівняно висока ціна на картоплю у 2019 році. Задоволені результатом, тоді вирішили посадити ще більше. Тим паче, що гарний прибуток з урожаю дав змогу придбати й картоплекомбайн.
— Чим ще у селі займатися? — риторично запитує чоловік. — Чи щось роби, чи випивай. Або ж усе життя гаруй на пана. Звичайно, там, може, і більше заробиш, аніж працюючи сам на себе, але неохота поневірятися світами. Лишень останні три роки маю офіційну роботу — водій пожежного автомобіля у центрі безпеки громадян Любешівської селищної ради. А до того чимало на заробітки поїздив, тож не з чуток знаю, що це за хліб.
Принцип роботи механізму не складний: у рухомий барабансітку завантажується картопля. Сітка в свою чергу поділена на скриньки. Спочатку випадає найменша бульба, затим — насіннєва, а наостанок — велика.
Ярослав свідомий того, що в сільському господарстві потрібно бути терплячим, адже рік — не вік: одного сезону ціна на картоплю може бути невисокою, а якщо в наступному не посадиш і програєш, то «лікті кусатимеш». Тож на цінові маніпуляції дольський господарник не піддається. Поступово й насадження картоплі збільшує, і малиною займається.
Ідеєю остаточно полегшити процес збору й упорядкування врожаю бульби Ярослав загорівся через відеоролик в ютюбі, адже, по суті, сортувальня — техніка не унікальна, хоч досі й не популярна серед поліщуків — власників одноосібних господарств. Часу не гаяв і замовив агрегат у Польщі, де подібними механізмами активно користуються не один десяток років. Покупка повністю себе виправдала. Чоловік зізнається, що його сортувальня — з найпростіших, однак її потужностей йому цілком достатньо. Якщо раніше дружина з доньками перебирали тритонний причіп картоплі майже два дні, то тепер за один вправляються із двома такими, ще й із меншим навантаженням.
Принцип роботи механізму не складний: у рухомий барабан-сітку завантажується картопля. Сітка в свою чергу поділена на скриньки. Спочатку випадає найменша бульба, затим — насіннєва, а наостанок — велика. «Наче через сито проходить», — зауважує господар. Розмір «сорту» бульб можна змінювати за допомогою того ж сита, переробивши його самостійно або докупивши у виробника. Лишень варто врахувати, що сортувальня прокалібрує картоплю за величиною, але не за якістю. Відтак Ількевичі стараються працювати гуртом — здебільшого втрьох: глава сім’ї засипає врожай у барабан, а його помічниці стежать за якістю перебраної картоплі, засипають її в мішки чи засіку. У будь-якому разі справляються значно швидше, аніж сортувати вручну. Картопля при цьому не пошкоджується.
Наш герой розповів також, що спочатку його механізм був розрахований на ручне управління, однак, поміркувавши, замінив у ньому важільний привід на електродвигун з редуктором. Тепер під’єднав механізм до мережі — і гайда до роботи! Як то кажуть, відмінний результат без зайвих клопотів. Шкода тільки, що обіцяна нині вартість картоплі — 3–4 гривні за кілограм — аж ніяк не покриває затрат. Усе ж чоловік сподівається, що колись труд селянина таки буде в ціні, і не втомлюється працювати на рідній землі.
Іванна ВЕЛИЧКО
Читайте також: Спитала дівчину: «Невже будеш у мене стріляти?». І вона вистрілила….