Колонка мами: коли дитина злословить

Скарга надійшла на мого найменшого пестунчика. Дебютувати в неповних п’ять із такого «питання» сумнівне досягнення. Ще мале й ніжне, а вже куштує на смак слова «зі смітника». Я не роблю з того великої біди, бо ж людина — ​істота суспільна, то рано чи пізно це мало відбутися, але показую дитині, що вкрай неприємно здивована таким учинком… Ми говоримо про це з ним один на один. Бесіда, спокійна й виважена, при таких проблемах є найліпшими ліками.

Знаю, що порушувати цю тему доведеться ще не раз і що головне — ​реагувати одразу, бо як тільки проігноруєш — ​дитя зробить висновок, що сказане — ​не бозна-який проступок. Тож питаю сина, чи обов’язково було так користуватися поганими словами, яких цураються і його батьки, і старші брати й сестра. «Мамо, краще говорити, ніж битися. Слова ж можуть бути як щит і меч», — ​малий захищався, що там казати, красиво. Запевняв мене, що знав матюки завжди (це уже передбачаючи моє запитання, від кого перебрав лайку). Звісно, ми говорили про те, скільки на світі є переконливих слів і що серед них при бажанні легко можна знайти не лайливі. Я старалася не сварити й не «читати лекцію». Подив, що таке собі дозволив, і сподівання, що надалі він користуватиметься набагато надійнішими «щитом і мечем» — ​ось про які свої емоції я йому розповіла. Крім того, на один вечір малий був позбавлений вечірньої казки. Для нього це неприємне покарання. А мені думається, у цьому випадку карати треба обов’язково. Син мусить змалку затямити, що він порушує важливе правило.

А мені думається, у цьому випадку карати треба обов’язково. Син мусить змалку затямити, що він порушує важливе правило.

Маю знайомих, які спокійно ставляться до того, що їхні діти лаються: мовляв, нічого страшного в тому нема, бо нікого не б’ють, не обкрадають, і що це слова й не більше… А тут ще й подруга поділилася, що випадково прочитала у смартфоні переписку дочки з однокласником. Її «люба донечка» злословила, як вона відчула, аж з певним смаком, хоч з домашніми спілкувалася цілком нормально. Зараз дівчині 13 з половиною років. Підліткам властиве бажання «вражати» ровесників ненормативною лексикою, незважаючи на те, є вони представниками нинішнього покоління «z», а чи належали до більш старших «y» чи «x».

У такому віці більшість куштує заборонений плід, приміряючи його до себе. Чи приживеться нова звичка? Багато що залежить від того, в якому середовищі дитя зростало до цього… У конкретному випадку з підглянутою перепискою мама мусить дуже стерегтися, щоб не обмовитися, що порушила інше правило (на приватність). Але може дочекатися моменту й наче імпровізовано завести мову з «життєвими» прикладами, що демонстрували б, який хиткий цей метод завоювання авторитету. «Тонка крига» у спілкуванні на складні схеми у тому, щоб не перегинати палицю: маленький натяк іноді вплине більше, аніж довгі просторікування.

Якщо маєте, шановні читачі, свої відкриття про такий складний сімейний світ, який психологи досліджують століттями й досі щось винаходять, — ​діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, «Цікава газета на вихідні».

Читайте також:Новий тренд в TikTok - підлітки громлять свої школи задля ролика в соцмережі

Оксана КОВАЛЕНКО,
мама