Третьокласник Данило повірити не міг, що перед ним батько, бо на його повернення очікував аж у жовтні.
«Розплющую очі — і бачу вже не Артема, а тата»: військовий з Рівного зробив синові сюрприз
Батько зайшов у клас у той час, коли Данило саме вчився із зав’язаними очима накладати пов’язку при кровотечі
Боєць 108-го гірсько-штурмового батальйону Володимир Боднар на війні від самого початку і всі сім ротацій провів на першій лінії, чотири останні був старшим на позиції. З 2014 року він не часто бував удома, візити зазвичай тривали кілька днів, іноді — тиждень. І лише раз приїхав на пів року.
— Я вчора (16-го вересня. — Ред.), коли виїжджав із Донбасу, написав дружині повідомлення, що повертаюся. Хоча серце стискалося, бо там дім і сім’я, а тут — побратими, уже теж як рідні, — зізнався Володимир Боднар.
Є ролики про те, як у всіх країнах світу повертаються ветерани до своїх сімей. Тож хотілося, щоб і українське таке відео було, і саме в Рівному.
Це повернення вирішив зробити особливим для сина. Заручився допомогою громадської організації «Рівне — Такмед», члени якої проводять у школах практичні заняття з домедичної допомоги.
Під час уроку «Я досліджую світ», який для 3-Б класу Рівненського НВК № 26 проводила очільниця організації Тетяна Воронцова, у клас тихенько зайшов військовослужбовець. Його син Данило саме тренувався із зав’язаними очима накладати пов’язку при кровотечі. Спочатку вчився на однокласнику, але поки хлопчик не бачив, у роль «пацієнта» вступив батько.
— Артем стояв біля мене. Я накладаю, накладаю, розплющую очі — і бачу вже не Артема, а тата. Він біля мене стоїть. Казав, що в жовтні приїде, а приїхав у вересні, — ділиться враженнями після несподіваної зустрічі школяр Данило Боднар.
Читайте також: «Твій тато — це зірочка на небі», — кажу доньці, яка з’явилася на світ у день похорону її батька-героя…».
— Є ролики про те, як у всіх країнах світу повертаються ветерани до своїх сімей. Тож хотілося, щоб і українське таке відео було, і саме в Рівному, де у нас дійсно багато людей, які підтримують військовослужбовців, наші Збройні сили, атовців. Аби вони знали, що у них є тил, — зауважила керівниця «Рівне — Такмед» Тетяна Воронцова.
Володимир Боднар зізнався, що бажання повернутися на фронт часто виникає раптово. Втім, цього разу він вирішив побути з родиною довше — не менш як пів року.
Василь КОЛОМИС
