Лікар війни і людина-легенда — Всеволод Стеблюк (у центрі).
Чому лікар Айболіт дякує Богу за дні в Іловайському котлі
Всеволода Стеблюка на російсько-українській війні побратими охрестили іменем відомого літературного персонажа, уславленого мужністю й винахідливістю. Саме ці чесноти чоловіка допомогли йому врятувати життя 87 воїнів
Історія цього 54-літнього лікаря, ученого й активіста з Києва дуже багата на особливі події: студентом брав участь у Революції на граніті, був у Чорнобилі, рятував поранених на Майдані, врешті подався у добровольчий батальйон «Миротворець» начальником медслужби.
Так склалося, що разом із бійцями потрапив в оточення в Іловайську, а потім — у пекло «зеленого коридора». Як не парадоксально, але саме час, прожитий на межі життя й смерті, Всеволод Стеблюк вважає найпочеснішим моментом у своєму житті.
Про це він написав в автобіографічній книзі «Синдром АТО. Нотатки «Айболіта»: «50 років життя, дві вищі освіти, дві дисертації, публікації, винаходи, сотні врятованих життів у лікарнях… Але все це не варте уваги без короткого епізоду. Всього ДВА ДНІ: 29 серпня та 30 серпня 2014 року. Два дні, до яких мене готував Господь. Заради таких двох днів варто прожити 50 літ. Дякую Тобі, Господи».
В останні дні літа сім років тому Айболіт за кермом «Жужи» (військовий автомобіль-амфібія ЛуАЗ 967М), підбираючи на ходу важкопоранених, намагався врятувати себе й побратимів із «коридора смерті». Кермував, шукаючи прикриття від снарядів поблизу бронетранспортерів і танків, й нажахано спостерігав, як розлітаються від вибухів і техніка, й люди. («Відео» тих днів вертається до нього у снах, тож як медик і боєць знає, що посттравматичний синдром — реальна біда вояків у мирному житті). Всеволоду Стеблюку таки вдалося виїхати з-під вогню на якусь долину.
29 серпня та 30 серпня 2014 року. Два дні, до яких мене готував Господь. Заради таких двох днів варто прожити 50 літ.
А далі одна з вибухових хвиль розкидала в різні боки всіх, хто був на «Жужі». Чоловік згадує: як отямився, то мусив разом з іншими прикидатися неживим, адже навколо робили свою чорну справу «зелені чоловічки»…
А за деякий час настав момент, за який він дякує Богу й нині. Йдеться про збіг обставин і можливостей, що допомогли Айболіту врятувати 87 побратимів… Раптом поблизу них з’явилися росіяни, а серед них комбат. Тож Всеволод прийняв миттєве рішення: зняв бронежилет і каску, вдягнув медичну жилетку, взяв прапор Червоного Хреста та посвідчення (англійською мовою), які на всяк випадок возив із собою в автівці, і рушив до ворога: «Кажу: «Хлопці, я пішов, а ви дивіться: розстріляють — ну тоді всім гаплик». Мене ті як побачили — трохи охреніли: все горить, а тут появляється такий з прапором Червоного Хреста... Російський офіцер почав обурюватися, що довкола тільки бандити, а не поранені. Я запитав, чи він воював у Чечні. Про яких бандитів йдеться, адже і він захищав свою країну, і навіть там рятували поранених. Сказав, що й у мене поранені і я маю їх вивезти. І крапка. Так якось вдалося домовитися».
Айболіт наступні дві доби шукав і збирав поранених та звозив на «свою» територію. Усіх 87 наших вояків пізніше за спеціальною домовленістю евакуювали на підконтрольну Україні територію… Стільки сміливих людей вижили завдяки його відчайдушності!
Сам Всеволод Стеблюк говорить, що так сталося завдяки Богу і молитвам. Каже, що свій молитовник зачитав до дір… Тепер він називає себе лікарем війни й каже, що робитиме усе від нього залежне, щоб осучаснити систему військової медицини, працює на те, щоб життя воїна сприймали як найвищу цінність.
Довідка «Цікавої газети на вихідні»:
Всеволод Стеблюк — український військовий, учений-медик, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, громадський діяч. Учасник ліквідації наслідників аварії на ЧАЕС, Майдану та російсько-української війни. Перший серед лікарів удостоєний ордена «Народний Герой України», перший учасник АТО, нагороджений орденом Свободи.
Олена КАЛЕНЮК.
За матеріалами duh-i-litera.com, mil.gov.ua, censor.net.
Читайте також: Олександр Усик ледь не вбив Ентоні Джошуа і забрав чемпіонські пояси!.
