Феодосій Мандзюк.
Кость Волиняка гострив своє перо у нашій газеті
На Воздвиження Чесного Хреста, у день народження найповажнішого видання краю, завжди згадуємо журналістів, які творили «Волинь» упродовж 82 років. Серед багатьох яскравих особистостей, що залишили помітний слід у пам’яті колег, читачів, є і незабутній Феодосій Мандзюк (на фото), якому 25 вересня виповнилося б 70
З цієї нагоди минулої п’ятниці у Волинській обласній бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся вечір «Феодосій Мандзюк — митець з волинського родоводу». Автор 32 книжок, журналіст, краєзнавець, сатирик багатьом відомий як дотепний, іронічний, принциповий Кость Волиняка, як редактор, видавець, але рідні й друзі кажуть про нього насамперед як про світлу і добру людину, життя якої передчасно обірвала важка недуга.
Цьогоріч у видавництві «Волинянин» вийшла друком книга «На добру згадку… Феодосій Мандзюк». Її підготували дружина Світлана Василевська і сини Денис та Максим Мандзюки, зібравши й упорядкувавши спогади про письменника й журналіста, його твори, світлини різних років. Кожна сторінка цієї гарної книги дихає любов’ю, теплом, щирістю. Є у ній і розповіді про той період життя Феодосія, коли він працював у «Радянській Волині», був завідувачем відділу пропаганди та агітації.
Всі знали, що Мандзюк за словом до кишені не лізе. Часто він на ходу складав доброзичливі епіграми, читав друзям свої гуморески.
Студенткою-п’ятикурсницею я проходила переддипломну практику під його керівництвом. І виявилося, що в «найбільш ідейному» підрозділі видання, що тоді було органом обкому КПРС, працював веселий, доброзичливий і дуже творчий молодий чоловік. Коли заглядали в кабінет Феодосія колеги, то буквально сипалися жарти, дотепи. Всі знали, що Мандзюк за словом до кишені не лізе. Часто він на ходу складав доброзичливі епіграми, читав друзям свої гуморески. Уже тоді журналіст гострив перо сатирика. А ще — любив писати про історію Волині, її людей.
Згодом, будучи власкором «Молоді України», Феодосій заявив про себе як автор резонансних розвідок про волинські пам’ятки старовини. Він не боявся братися за нове, міняти місце роботи, сферу діяльності. На початку 1990-х із колегою Віктором Семенюком вирішив видавати «Нате» — першу на Волині приватну сатирично-гумористичну газету. Тоді й народився знаменитий псевдонім — Кость Волиняка.
У 1994–1999 роках Феодосій Мандзюк працював у видавництві «Надстир’я» — головним редактором, директором. Допомагав народитися книгам волинських авторів і сам став на письменницьку стежку.
Читайте також: Вишиває старовинною технікою: лучанка перемогла у всеукраїнському конкурсі образотворчого мистецтва (Фото).
До речі, з його дружиною Світланою мене познайомила журналістська робота. Збирала матеріали про українські родини, переселені з Холмщини, розпитувала нащадків — так і зав’язалися добрі стосунки. А коли довідалася, що саме Світлана стала обраницею Феодосія Мандзюка, пораділа за обох. Вони чудово доповнювали одне одного — веселі, комунікабельні, людяні, багатогранні.
Тож зовсім не здивувалася, коли згодом Мандзюки заснували власне видавництво «Волинянин», у яке кожен член їхньої сім’ї мав змогу вкласти свої здібності. Не випадково сини Феодосія успадкували батьківську творчу «жилку», інакше й бути не могло, вони ж — нащадки Костя Волиняки.
На якій би посаді не працював Феодосій Григорович — був і заступником редактора, і редактором газети — він ніколи не зраджував собі. І завжди дотримувався принципу — не лукавити ні у професії, ні у житті.
Про цей особливий талант ювіляра згадували під час вечора пам’яті найближчі друзі, відомі журналісти й письменники Євген Хотимчук та Віктор Мазаний, земляк і старший товариш Василь Залевський, з яким Феодосій працював у нашій газеті, заслужений журналіст України Святослав Пирожко і багато інших знаних та шанованих людей.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
