Зміцнити стійкість до стресів допомагають прості й доступні методики.
Як через стреси не стати «сварливою мегерою»?
— Працюю вчителькою і це добряче вимотує нерви. Та ще й живемо в будинку свекрів, де під одним дахом — три сім’ї, на кухні — три господині, тож уникнути конфліктів важко. Довго не можу заспокоїтися, страждаю від безсоння. Як із цим навчитися справлятися, щоб не спалахувати, як сірник, і не відходити після стресу три дні? — цікавиться наша читачка з Луцька
Стежити за бджілкою і нюхати лимон
Сучасні темпи життя, безперервні інформаційні потоки, щоденні випробування спонукають організм працювати на повну силу. Не дивно, що більшість із нас відчуває ознаки хронічної стресової напруги. Нам стає важко зосередитись, ми частіше допускаємо помилки в роботі, стаємо дратівливими, дошкуляє постійне відчуття втоми, болить голова…
Як же змінити реакцію на негативні фактори, як діяти у стресові моменти? Відповідь на ці запитання дає книга британської дослідниці Міту Стороні. Вона — кандидатка медичних наук, нейробіолог, офтальмолог-хірург і викладачка йоги. Здобула медичну освіту в Кембриджському університеті, захистила кандидатську в галузі нейроофтальмології, працювала в науково-дослідному колективі Національної клініки неврології та нейрохірургії в Лондоні. «Стресостійкість» — така назва книги Міту Стороні, яка дає прості поради на щодень.
Якщо дуже гостро реагуєте на будь-які подразники, ймовірно, ви страждаєте від надмірного рівня кортизолу в організмі. Його ще називають гормоном страху. У малих порціях чи в екстремальних випадках він допомагає мобілізуватися, зібратися, щоб захиститись, але часті викиди кортизолу діють згубно. Щоб зменшити цей вплив, навчіться швидко відволікатися від неприємних переживань. Виявляється, це не так уже й складно.
Якщо дуже гостро реагуєте на будь-які подразники, ймовірно, ви страждаєте від надмірного рівня кортизолу в організмі. Його ще називають гормоном страху.
Після стресової ситуації ми постійно прокручуємо в голові те, що сталося, і кожного разу відчуваємо ті самі неприємні емоції. Тому важливо якнайшвидше позбутися нав’язливих спогадів.
Авторка знайшла цікаву пораду у романі Ґі де Мопассана «Життя». Там є сцена про жінку, яка дуже нервує. Вона заходить до спальні і помічає бджолу, що намагається вилетіти крізь зачинену шибку й літає то в один бік, то в інший. Героїня спостерігала за її польотом, проводжаючи поглядом то ліворуч, то праворуч, і геть забула про свої проблеми.
Згодом дослідники підтвердили, що за допомогою монотонних рухів очима справді можна відігнати негативні думки. Отож, уявіть собі бджілку, стежте за ходом маятника чи вигадайте інший зоровий спосіб, щоб відволіктися.
Також варто задіяти слух і нюх, радить Міту Стороні. Й детально пояснює, як музика відповідних ритмів знижує рівень кортизолу. Наприклад, заспокійливу силу мають шаманські барабани, якщо зосереджуватись на ритмі. Можна знайти в інтернеті й увімкнути звуки природи — спів птахів, шум морських хвиль чи шелест листя на деревах — і слухати хоча б упродовж 15 хвилин за кожної нагоди щодня.
Допоможуть і приємні аромати. Наприклад, Міту Стороні рекомендує нюхати розрізаний лимон протягом 30 секунд, потім — такої ж тривалості перерва, і так чергувати протягом 15 хвилин. Під час досліджень з’ясувалося, що ця процедура заспокоює, уповільнює серцебиття і знижує тиск.
Кому допоможуть ігри, а кому — робота
Іноді здається, що в голові — «порохова діжка», щойно потрапляє іскра — спалахує стрес-реакція. В умовах нервової напруги раціональне мислення дає збій і людині складно зосередитися та логічно обміркувати проблему.
Тож коли зовнішній подразник починає провокувати емоційний мозок, намагайтеся притлумити почуття, перемкніть увагу на щось інше.
Щоб керувати реакцією, здоровий мозок зазвичай вдається до комбінованих стратегій. Якщо хтось штовхнув вас на вулиці, ви можете переконати себе у неумисності цього вчинку, і це заспокоїть. Коли ж ви стали свідком жахливої аварії, мозок спробує заблокувати побачене, тому що інтерпретувати картину по-іншому неможливо.
Щоденні хронічні подразники мають здатність накопичувати згубний вплив. Нейтралізувати його допомагає медитація, вважає Міту Стороні. Але оскільки її практикують не всі, то можна знайти й простіші методи відновлення. Наприклад, починайте розв’язувати головоломки, кросворди. Важливо завантажити раціональний мозок завданням, що потребує повної зосередженості та поглине всю увагу.
Молодим людям погасити наслідки стресу дасть змогу цікава комп’ютерна гра, яка повинна бути не надто складною і не зовсім простою. Це спонукатиме мозок сконцентруватись на екрані, а не на неприємних спогадах. У такий спосіб навіть можна вгамувати апетит, коли звикли заїдати стрес чимось смачним.
Ви не любите марнувати часу і не «дружите» з гаджетами? Пориньте в роботу або, як кажуть психологи, в стан потоку. Йдеться про настільки повне занурення у процес діяльності, коли всі непов’язані з ним думки або відчуття наче цілком стираються.
В ідеалі ця робота має складатися з низки невеликих, пов’язаних між собою завдань, до виконання кожного з яких потрібно докласти зусиль. Справилися з одним і це мотивує вас узятися за інше, і такі спроби завантажують раціональний мозок. Що довше ви перебуваєте в стані потоку, то надійніше тримаєте у віжках емоції. Але такого контролю не можна досягти під час байдикування чи під час роботи, до якої не лежить душа. Потрібно знайти заняття, яке захоплює, допомагає забути про все.
Підвищує стресостійкість фізична активність. Це не означає, що вам негайно треба бігти у спортзал. Допоможе прогулянка під час обідньої перерви, робота в садку чи на городі, але не через силу.
Оскільки в організмі все пов’язано, сповільнене дихання теж може вгамувати реакцію на стрес. Постарайтеся робити всього шість-сім глибоких вдихів та видихів протягом хвилини і протримайтеся у такому режимі хоча б чверть години. Але цю вправу рекомендують лише здоровим людям.
Оксана КРАВЧЕНКО
Читайте також: Перший день народження без мами. Алла Мазур поділилась чуттєвими сімейними фото
