Чому так складно забути колишніх

Зі сльозами на обличчі Яннес повідомила Джорджу, що їхні взаємини більше не налагодяться і вона хоче розійтися назавжди. Серце 28-річної мешканки Гонконгу розбите, вона зітхає, повертається і йде геть. За останні два місяці пара розлучається втретє. Цього разу Яннес упевнена, що шляху назад немає.

«Я дуже сумувала за ним, постійно згадувала наші щасливі моменти, – розповідає Яннес про попередні спроби припинити цей зв’язок. – Ностальгія за щасливим часом, проведеним разом, брала гору і я знову поверталася. Але ми дуже різні, і цього не змінити. Тож видалила всі нагадування про нього зі своїх соціальних мереж, і точно знаю, що ми більше не будемо разом».

Бажання знову запалити минулу пристрасть часто переслідує нас протягом усього життя. Дві третини опитаних студентів коледжу кілька разів розставалися і знову мирилися, а майже половина продовжувала сексуальні стосунки після того, як розійшлися.

Нестабільність продовжується навіть і після обміну обітницями. Понад третина пар, які живуть разом, і одна п’ята одружених принаймні один раз переживали розрив та відновлення стосунків.

Розставання та солодке примирення надихнули митців на створення незліченної кількості пісень, романів, п’єс, реаліті-шоу та фільмів. Вочевидь, вони глибоко вкорінені у нашу психіку. Але чому ми схильні знову і знову повертатися до відносин, які не вдалися?

Як пояснює невролог із Інституту Кінсі Гелен Фішер, коли розрив стосунків трапляється вперше, люди переживають фазу «заперечення». У цей момент сторона, якою знехтували, зациклюється на ідеї повернути коханого чи кохану. «Партнер, якого кинули, не припиняє кохати людину, насправді він може навіть кохати її ще більше», – пояснює дослідниця.

МРТ-скани мозку у людей, які пережили розлучення, показують активність великої ділянки, яка відповідає за залежність. Людина відчуває підвищений рівень дофаміну та нейромедіатора норадреналіну, які відповідають за стрес і бажання просити про допомогу, каже Фішер. Вона називає це «привабливістю розчарування». Саме тому деякі люди у цей період можуть вдаватися до емоційних і драматичних жестів, щоби повернути об’єкт свого бажання.

«Пари, які кілька разів розлучаються і сходяться, все ще залежать одне від одного на хімічному рівні, вони не в змозі розійтися, доки ця залежність не згасне».

Читайте також: Як куріння врятувало життя Пабло Пікассо

До відновлення стосунків спонукає й ціла низка обставин. Якщо партнер після розлучення одразу починає зустрічатися з кимось новим, старі почуття стираються швидше, зменшуючи ймовірність повернення.

Однак інші люди можуть відчувати приблизно однаковий рівень пристрасті після розставання, що і змушує їх швидше вибачити своєму коханому.

Почуття невизначеності у стосунках спокушає партнерів спробувати ще раз, зазначає Рене Дейлі, професорка Техаського університету, яка досліджує тему «розлучення-повернення».

«Пара може багато сваритися під час розставання, але все ще відчувати зв’язок або любов одне до одного, – каже Дейлі. – Іноді проблема лише у тому, що партнери не можуть розв’язати конфлікт».

Бажання відновити взаємини, навіть якщо вони не дуже добре в них почувалися, відчувають люди, які бояться самотності.

Схожі відчуття мала Яннес, якій було одиноко під час спалаху коронавірусу, її тягнуло до колишнього коханого, і тому дівчина спробувала налагодити їх.

Тугу за минулим підсилюють соцмережі, в яких ви можете постійно бачити своїх колишніх коханих.

«Facebook та інші спонукають до пошуків колишніх і відновлення спілкування з ними, – пояснює Гейл Зальц, доцент психіатрії із Нью-Йоркської школи медицини Вейлла-Корнелла. – Ми бачимо минуле у більш позитивному світлі, ніж це було насправді, і забуваємо, що люди змінюються з часом. Соціальні мережі заважають нам перегорнути сторінку старих зв’язків, а стеження за постами колишніх може перетворитися на нездорову звичку».

Якщо партнер після розлучення одразу починає зустрічатися з кимось новим, старі почуття стираються швидше, зменшуючи ймовірність повернення.

Саме соціальні мережі спонукають і до негативних способів припинення стосунків, як-от гостинг, коли ваш партнер раптом і без жодного пояснення починає ігнорувати або уникати вас.

«Звичайно, такі речі існували завжди», – каже професор Університету Маямі Беріт Брогард, який вивчає філософію емоцій.

Але тепер вони стали такими поширеними, що навіть отримали назви: гостинг, бредкрамбінг (постійне нагадування про себе грайливими повідомленнями без наміру серйозних стосунків), бенчинг (тримання потенційного партнера на лаві запасних), орбітинг (стеження за колишнім у соцмережах), зомбінг (коли ви нарешті забули людину, вона несподівано виникає знову) та інші.

Міленіали і покоління Z – більш вразливі до тривоги та депресії, вони більше залежать від соціального схвалення і тому частіше схильні до відносин, які то припиняються, то починаються знову.

Коучі з розлучень часто радять повністю припинити спілкування від 30 днів до 60, а іноді й назавжди. Цей період потрібно використати на роботу над собою. Багато хто пропонує надіслати своїм колишнім лист, щоби нагадати про все хороше, що було у пари, та показати, як ви змінилися за останній час.

Невролог та антрополог Гелен Фішер погоджується, що «правило без контакту» працює протягом щонайменше 90 днів. Саме стільки часу людині зазвичай потрібно, щоби позбутися залежності від речовин.

Професор Брогард радить усім, хто пережив нещасливе кохання, шукати порад в надійних джерелах, як-от публікації у Google Scholar, а не марнувати гроші на сумнівний коучінг. Утім, дослідниця також пропонує не витрачати багато часу і енергії на повернення партнера. «Чи справді вони варті таких титанічних зусиль?» – питає вона.

«Лікування розбитого серця схоже на лікування наркоманії – ви позбуваєтеся речей колишнього, припиняєте стежити за ним у соцмережах і уникаєте з ним контактів», – пояснює Фішер.

Це правило науково обґрунтоване, адже всі сильні емоції, злість, образа і таке інше з часом притупляються.

Утім, поради онлайн-коучів і блогерів не завжди бувають корисними, багато хто з них не має відповідної освіти із психології та психіатрії.

«А їхні послуги можуть коштувати дорожче, ніж у хорошого психотерапевта», – каже Гейл Зальц.

Професор Брогард радить усім, хто пережив нещасливе кохання, шукати порад в надійних джерелах, як-от публікації у Google Scholar, а не марнувати гроші на сумнівний коучінг. Утім, дослідниця також пропонує не витрачати багато часу і енергії на повернення партнера. «Чи справді вони варті таких титанічних зусиль?» – питає вона.

Немає жодних «хитрощів» для примирення, крім відвертої і чесної розмови про те, що пішло у невдалих стосунках не так. А тих, хто дуже страждає, має втішити той факт, що після стадії заперечення і відчаю обов’язково настає етап прийняття, а потім байдужості і зрештою зростання, зазначає Фішер. «На місце жахливого болю і тривоги приходить одужання», – підсумовує дослідниця.

«Людину, яка тебе кинула, забути складно, але ти рухаєшся далі і обов’язково знайдеш нове кохання».

Лі ШЕРМЕН, BBC Future