«Щоб нам туристів заманити, надумали коврами дорогу застелити».
«Коврами встелена дорога – ждемо Зеленського, як Бога»
Ну не підпис же, а пісня! За такий кожен редактор розцілував би свою журналістку (журналіста). Або як мінімум збільшив гонорар. Якщо, звісно, преЗЕдент не образиться. І не викличе редактора й журналістку (журналіста) на килим. Чи килими, як у нашому вИпадку зі знімком на конкурс
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор місячника «Так ніхто не кохав»
Жартую, звісно. Бо хорошого настрою знову додали ваші підписи до світлин. Щоразу від них стає якось так трепетно на душі. Бо ж ви не просто, як у рекламі: «Взула і забула», тобто прочитали – і викинули з голови, що написано, а як у «Пісні про Байду», ходите з думками про нашу фотографію «не день, не два, не одну нічку та й не годиночку». І все мислите-мудруєте, думаєте-гадаєте, що ж це таке вшкварити, щоб припало до серця творцям «Так ніхто не кохав».
І щоб не так, як в інших. Хоч світлина ж одна для всіх.
Тому і цього разу було кілька таких несподіваних поворотів думок – що ого-го! І яка в них соковита мова! Багатьом журналістам, і насамперед мені, ще вчитися і вчитися.
Хоч за серце може взяти і кілька простих слів. Як оці.
«Випадково натрапила на вашу газету. Прочитала всю. Сподобалося. Надсилаю свій підпис до світлини:
Застелю дорогу, та все килимами,
Бо до мене в гості їде люба мама.
Нехай її ніжки по килимах ступають,
Щоби вона знала, як її чекаю…
Оля ПЕТРОВА, 16 років, луцька студентка, родом із Каменя-Каширського».
І після цього листа, як бачите, знову «неначе сонце засіяло»! Побільше б нам і вам таких приємних щирих випадковостей! І нехай вас чекають! І ви чекайте! І не скупіться на слово «ЛЮБЛЮ»!
***
На стіні уже не в моді
Хай полежать на природі!
(Валентина КЛЮЧНІКОВА, м. Луцьк Волинської області).
***
Кругом бур’ян, але тепленько в ноги.
Так виглядає шлях до перемоги.
***
Килимова стежка тепла і казкова,
приведе нас всіх вона до рідного порога.
***
Їдуть родичі з Європи,
заробили гроші.
Односельці всі зраділи
цій новині хорошій.
А щоб гості зрозуміли,
як їх всі чекали,
то найкращі на дорозі
килими розклали!
(Наталія НЕЛІНА, смт Вендичани Вінницької області).
***
До рідної хати,
до любої мами
вистелю дорогу
та все килимами.
(Роман БОГДАНОВИЧ, м. Харків).
***
Найсучасніші технології ремонту доріг. (У сучасному нашому ремонті доріг превалює поняття «позолочення ручок». Поки що!!!)
Кругом бур’ян, але тепленько в ноги. Так виглядає шлях до перемоги.
***
На Північ килимами не заманиш.
***
Тридцять літ минуло –
килими гниють.
Праведні дороги на захід ведуть!
(Людмила ШУМСЬКА, м. Луцьк).
***
Розлив коханий мій бензин на килими у хаті,
аж до вечора прийшлось... від крові відмивати!
***
Всю дорогу до асфальту килимами застелила,
бо начальство із роботи вечерять запросила!
***
«Велике будівництво».
(Людмила ФРОЛОВА, смт Ратне Ковельського району Волині).
***
Така дорога в нас одна –
Ось тут коври з усього села.
***
Щоб нам туристів заманити,
Надумали коврами дорогу
застелити.
***
В селі багато ми живемо,
Шляхи встеляєм килимами.
А все тому, що завжди ждемо
Дітей до тата свого й мами.
(Леонід ХМІЛЕВСЬКИЙ, с. Дерно Луцького району Волинської області).
Майстер-клас
– Це хто ж так килимами стежку встеляє?
– Це коханий зять так маму-тещу зустрічає.
Килимами встелив їй, рідненькій, всю стежку.
Щоб ішла, наче пані, від нас із комфортом.
– Їдь із Богом додому, дорога мамо-тещо,
Бо жити з тобою – те саме, що з чортом.
***
Дивитися на п’яну морду надоїло.
Вигнала. Ще й килимами стежку застелила.
***
Килими-«самольоти» на злітній смузі.
***
Наказала мені мати
Килими повибивати.
Килими не вибивались,
Бо ми з милою кохались.
Добре, що нагнало хмару –
Дощ попере мені їх гарно.
***
Колись були ми у пошані –
На стінах красувалися в обійстях.
А нині в моді знову домоткані –
І нам знайшлось таке ось місце.
***
Які ви не стеліть на стежку килими –
Ще кращі встелить осінь ближче до зими.
Які ви не стеліть на стежку килими – ще кращі встелить осінь ближче до зими.
***
Ніякі килими заморські в моїй хаті
Не замінять тих, що ткала мати.
***
«Бацька» – Путіну:
«Дорогой Владимир Владимирович,
Можете приезжать.
К вашей встрече усьо готово».
(Павло ОЛЕХ, м. Любомль Ковельського району Волинської області).
***
Так ніхто не кохав:
Він стелив килимами
Їй доріжку між трав,
Щоби вести до храму
Напростець –
Під вінець!
***
Так ніхто не кохав:
Між зелених отав
Він мостив їй дорогу до Щастя –
Там, де ніжки пройдуть,
Килимами стлав путь –
Хай лиш тільки за нього віддасться!
***
Так ніхто не кохав –
Як Султан Роксоляну
Килимами встеляв
Їй доріжку багряну…
Та з ідейних підстав
Не віддалась Султану,
А на фронт подалася стрімглав.
Які ви не стеліть на стежку килими – Ще кращі встелить осінь ближче до зими.
***
Так ніхто ще не крав –
На Великій Дорожній Будові –
Злочин він покривав
Килимами, як знав,
Що інспекція їде від Вови.
***
Простелена крізь відстані і роки
Дорога-мрія наша до Європи –
Добрими намірами встелена вона:
Є напрямок, ну а в кінці – мана…
***
«Пролягла дорога від твоїх воріт,
До моїх воріт – як струна…»*
Я встелю її килимами досвіт,
Й буду цілувати кожен твій слід,
Де ітимеш ти, як весна!
* – Пісня Володимира Івасюка.
(Миколай ШОСТАК, м. Луцьк).
Підсумки «Стоп-кадру» №9 (2021):
ІІІ місце (50 гривень призових):
Коли шестеро дітей і коври у хаті,
то підлогу краще вам...
заасфальтувати!
(Людмила ФРОЛОВА, смт Ратне Ковельського району Волині).
ІІ місце (75 гривень призових):
Мостить-стеле путь-дорогу
Килимами вся ОДА –
Губернатор із-за рогу
Президента вигляда!
(Миколай ШОСТАК, м. Луцьк).
І місце (125 гривень призових):
Коврами встелена дорога –
Ждемо Зеленського, як Бога.
(Леонід ХМІЛЕВСЬКИЙ, с. Дерно Луцького району Волинської області).
Тур №10 (2021):
А сьогодні ми пропонуємо помізкувати над підписами до цієї доволі колоритної світлини з будови. Щось подібне бачили? Поділіться цікавою історією.
Кожен учасник може запропонувати до 28 жовтня будь-яку кількість варіантів і надіслати їх нам на адресу: 43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, «Так ніхто не кохав», або на електронну – [email protected].
Увага! Не забудьте вказати свої дані, щоб отримати 250 гривень призових, якщо станете абсолютним переможцем конкурсу.
І не забувайте дарувати квіти, каву-пиво і поцілунки своїм коханим!
Читайте також у нас: «Волинянин повернувся додому з новим серцем і 6 тисячами підписників».
