Донжуанський список

Золоте століття

Жінок тоді не питали, які чоловіки їм подобаються. Мужчини вирішували це між собою. Як? Розподіляли жінок прямо пропорційно чоловічій м’язовій масі — найдужчий отримував найкращу. З жінками розмова була короткою (точніше, її взагалі не було): за коси — і до себе в печеру.

… Усе зіпсували давні греки, які винайшли не тільки багато корисних чоловічих речей (демократію, філософію, математику, спорт, азартні ігри та публічні будинки), а й поезію, чим ускладнили колишню простоту залицяння. Жінки звикли до ліричних «сюсюкань» і красномовства.

Їх довелося завойовувати. Можна було нанизати суперників на шпагу чи тупцювати під балконом, голосячи ідіотські романси під розладнану гітару, але так і не домогтися примхливої красуні. Бо в неї з’явилася власна думка. Коли жінки насмілилися визначати, як чоловікам одягатися і скільки разів на тиждень митися, кавалери почали запихати волохаті стегна в атласні лосини, обприскуватися східними пахощами і завивати кучері.

Колекція панталонів

Тоді й з’явилися так звані донжуанські списки. Ти міг бути героєм усіх наполеонівських воєн, але якщо не мав гучних любовних перемог, який ти чоловік? Молоді люди того часу з підліткового віку полювали за жіночими серцями. Тренувалися на покоївках, а згодом переходили на світських спокусниць. Потім розпорювали кілька ворожих животів на полі битви, і ось — готовий світський лев.

У середньому сучасний чоловік за період сексуальної активності має 12 — 15 партнерок, жінка — 6–8 партнерів. Чому? По–перше, чоловіки схильні завищувати свої досягнення, а жінки — занижувати.

Донжуанський список для аристократа означав не менше, ніж родовід, тому оформлявся трепетно і скрупульозно. Оскільки любовну перемогу, на відміну від військової, важко підтвердити документально. Пред’являлися пікантні сувеніри з гардеробу підкореної красуні — шовкові підв’язки, мереживні хусточки, лайкові рукавички. Сучасні донжуани колекціонують трусики, що менш галантно, та більш красномовно. Втім, колекціонувати дамські панталони, погодьтеся, було б досить проблематично.

Криза жанру

Донжуанські списки нараховували сотні імен. «Моє весілля з Наталі (це моє сто тринадцяте кохання) вирішено», — пише Пушкін у листі. Мовляв, доки не добрав сотні, одружуватися несолідно. Тепер показники скромніші.

Соцдослідження показали, що в середньому сучасний чоловік за період сексуальної активності має 12 — 15 партнерок, жінка — 6–8 партнерів. Чому? По–перше, чоловіки схильні завищувати свої досягнення, а жінки — занижувати.

По–друге, дослідження не охоплюють професійних жриць кохання. Це, звичайно, не означає, що із зазначених 15–ти партнерок половина — повії. Проте в пана, що досяг у послужному списку заповітної сотні, їх може бути не половина, а всі 99%. Один відсоток — дружина, секс із якою закінчився наступного дня після повернення з весільної подорожі.

Оптимізація процесу

Так, справжній чоловік повинен мати успіх у жінок. Приємно, коли від одного твого вигляду мліють усі. Проте присвячувати цьому все своє життя не варто. Можна з донжуана перетворитися на вульгарного бабія, який у гонитві за кількістю геть утратив уявлення про якість. Жінки посідають важливе місце в житті чоловіка, але це ще не все.

Перехворівши на юнацьке колекціонування жіночих трусиків, ми у стосунках із прекрасною половиною починаємо прагнути не кількості, а якості, чим оптимізуємо процес поповнення донжуанського списку.

Для того, щоб підтримувати хорошу сексуальну форму, рекорди ні до чого. Запам’ятайте: справжню жінку однією силою м’язів не скорити.

Федір ДВОРСЬКИЙ, 
dotyk.in.ua.

Читайте також: Ніжки Лорхен.