«З когорти героїв»: помер 103-літній легендарний ветеран Іван Залужний
У неділю, 31 жовтня, перестало битися серце відомого запорізького ветерана Другої світової війни, учасника Сталінградської битви Івана Залужного. На небесах він возз’єднався зі своїм єдиним онуком — Іваном Гутніком-Залужним, який загинув у 2014 році, захищаючи Україну від російських загарбників
Тоді, у 2014-му, Україна здригнулась від відеокадрів, де сивочолий ветеран, який сам вижив у війні і в часи Голодомору, плаче над труною молодого хлопця. Іван Анікейович Залужний знайшов у собі сили, щоб на похороні внука звернутись і до росіян, і до їхнього «фюрера»: «Дорогі друзі, ми ділили хліб навпіл, ми одну цигарку курили на 20 чоловік. Ми один одного захищали і разом лежали в окопах. А тепер завдяки Путіну ветерани-росіяни посилають сюди своїх онуків, які вбивають наших». Самому ж російському президенту-диктатору дісталися менш сентиментальні слова: «Путін, що ж ти робиш?! Усе тобі мало! Ви Крим взяли. Мало?.. Тепер тобі що, Луганськ потрібен? Донецьк потрібен? Уся Україна потрібна?».
…23-річний лейтенант Іван Гутнік-Залужний закінчив магістратуру Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, працював на керівній посаді в будівельній фірмі. Заробляв непогано, допомагав матері Галині, планував весілля. І дуже любив діда. На знак того, що Іван-старший є для нього авторитетом, навіть додав до успадкованого батькового прізвища Гутнік другу частинку «Залужний».
Після загибелі Івана Гутніка-Залужного на фронті його замінив дід. На інформаційному фронті. Довгожитель-ветеран заявив, що тепер воюватиме в тилу з пропагандистськими атаками сусіда-агресора.
Коли на Сході розпочалися бойові дії, хлопець відклав уже призначене весілля і пішов на фронт. Командував взводом Нацгвардії. Крім того, організував за допомогою соціальних мереж народне постачання засобів захисту та зв’язку, іншого спорядження. Під час обстрілу блокпоста біля Амвросіївки Донецької області 10 серпня 2014 року отримав вогнепальне поранення. Життя юнака, яке мало бути довгим і щасливим, обірвалося…
Після загибелі Івана Гутніка-Залужного на фронті його замінив дід. На інформаційному фронті. Довгожитель-ветеран заявив, що тепер воюватиме в тилу з пропагандистськими атаками сусіда-агресора.
У 2017-му Іван Залужний разом зі стрільцем УПА Степаном Петрашем стали обличчями Дня пам’яті і примирення. Вони доводили, що перемога над нацизмом є спільною для всіх частин України, вона не розділяє, а об’єднує. А у 2019 році ЗМІ облетіло його фото із Параскевою Зеленчук-Потяк, яка у 13 літ стала зв’язковою в УПА. Іван Залужний до останніх днів примирював українців, а гострим, правдивим та авторитетним словом протистояв ворогу.
І традиційно приймав гостей на своїй дачі, що у Запоріжжі майже на березі Дніпра. Там він жив і займався садівництвом понад 50 літ. Часто приїздив на кладовище до Івана-молодшого. Через два роки після його загибелі у Запоріжжі вулицю Червоної кінноти в Дніпровському районі перейменували на вулицю Івана Гутніка-Залужного.
Вічна пам’ять воїнам із родини Залужних!
Коментар
Петро ПОРОШЕНКО, п’ятий Президент України, лідер «Європейської Солідарності»:
«Не хвилюйтеся: те, що ми завоювали у 1945-му, — нікому не віддамо», — сказав мені колись Іван Анікейович Залужний. Сьогодні його не стало… Іван Анікейович пережив Голодомор, Другу світову війну, падіння СРСР. Але його любов до України, патріотизм та віра ніколи не згасали. Він став прикладом для цілого покоління захисників України і для свого єдиного онука — Івана Гутніка-Залужного, який героїчно загинув, захищаючи Україну від російського агресора, врятувавши ціною власного життя бойових товаришів.
Читайте також: Чи можуть фекалії з літака впасти на людину?
Іван Анікейович з когорти справжніх Героїв. А вони не вмирають. Вічна пам’ять…».
Петро МАКАРУК