В архіві факультету фото, де першокурсників посвячують у студенти, – на особливому рахунку. З появою спеціальності «держбезпека» частина з них одягнулась у військову форму.
«Наші студенти були учасниками всіх революцій в Україні»
Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки — 75 літ
У 40-ві післявоєнні роки минулого століття волинська молодь отримала можливість вступати на історико-філологічне відділення Луцького педінституту. Нині це один з найпопулярніших факультетів університету національного рівня. Декан Ярослав Ярош у передсвятковому інтерв’ю розповів про особливості навчання, колектив і перспективи
«Ні за кого не агітуємо, але вболіваємо за мислячого громадянина»
Така дата — солідний часовий відрізок. Колись на історико-філологічному ніхто й не уявляв, що тут навчатимуть фахівців з політології, музеєзнавства та пам’яткознавства, інформаційної, бібліотечної та архівної справи, державної безпеки, соціології, філософії та публічного управління і адміністрування. Тепер випускники, зокрема й волинського вишу, є одні з найактивніших у політиці й не тільки тут.
Серед випускників — народні депутати, журналісти, представники виконавчої влади, науковці й підприємці. Головне — активні українці. Декан факультету-іменинника Ярослав Ярош, який свого часу сам його закінчив, а нині є доктором політичних наук, підкреслює, що тут завжди зосереджувалася молодь, яка цікавиться історією й подіями державної ваги:
— Ми ведемо свою історію від далекого 1946 року. За цей час стали осередком освіти й науки Волинського краю. Змінювалися влада, системи, норми, і наші працівники, і що найголовніше — студенти, завжди були учасниками суспільно-політичних змін, всіх революцій в Україні. Ми це аналізували! Вони були учасниками і Революції на граніті, і Революції гідності, і тепер є бійцями війни на Сході України. Воював, зокрема, й наш викладач Тарас Літковець.
Ярослав Ярош зауважує, що, звісно ж, університет поза політикою й тут ні за що не агітують, однак вболівають за мислячого громадянина.
«Світ стрімко змінюється — і ми маємо це відчувати й рухатися вперед»
Нині на факультеті історії, політології та національної безпеки навчається близько 700 студентів на п’яти кафедрах. Опановують історію та археологію, музеєзнавство й інформаційно-аналітичну діяльність, й порівняно нову науку — держбезпеку. Готуються до роботи в органах влади й антикорупційних структурах. Останню спеціальність відкрито буквально недавно, 2017 року. Ярослав Ярош розповідає про апробацію сучасних навчальних форм, зокрема про так звану «академічну мобільність»:
— Ми підписали два договори — із Дніпропетровським університетом внутрішніх справ та з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. Певна кількість наших студентів під час онлайн-навчання відвідує пари цих вишів. Відповідно їхні учні — у нас на парах. Що це дає? Повністю інтегровуються в навчальний процес іншого вишу. Це й нові знайомства в студентському середовищі, інформація про самоврядування, про те, чим ровесники живуть.
Це об’єднує молодь з різних регіонів, і вони краще розуміють один одного. Згодом проаналізуємо плюси й мінуси, що можна покращити, і вийдемо на ширші форми співпраці.
Декан додає, що таким же чином уже п’ятий рік студенти стажуються в Поморській академії у місті Слупську (Республіка Польща). Окрім того, щороку 5 студентів-істориків отримують стипендії вічного фонду Степана та Євгенії Радіонів. Ярослав Ярош із задоволенням переходить на дотичну тему — про дуальну освіту:
— Для нас це відносно нова форма. Наш випускник у результаті матиме практичні знання. Це дуже цікавий спосіб співпраці! Вдруге підписуємо про це документи із партнером, яким є Державний історико-культурний заповідник у місті Луцьку. Торік 10 студентів, а тепер 14, які вивчають історію, археологію, музейну справу, працюють там на практиці упродовж року. Вони брали участь у розкопках підземель поблизу замку, зараз будуть залучені до такої ж форми навчання в Олиці. З ними поруч фахові археологи, тобто передають справжні практичні навики!
— Світ стрімко змінюється — і ми маємо це відчувати й рухатися вперед, — підкреслює керівник факультету й захоплено береться розповідати про ще одне новаторство — щодо працевлаштування.
«Випускник має розуміти, як може інтегруватися»
Нещодавно на факультеті, який нині відзначає 75-літній ювілей, рішенням Вченої ради створено Раду роботодавців. За задумом, керівників підприємств чи інших структур, які потребують певних фахівців, запрошуватимуть у виш. Ярослав Ярош ділиться, що готові йти на узгодження з ними навчальних планів:
— Ми проаналізували, які у нас є роботодавці, у яких наші студенти, випускники могли би працювати. Даватимемо їм освітні програми, навчальні плани, аби вони з ними ознайомилися, порекомендували, чого там не вистачає. Щоб документи були адаптовані тими людьми, які будуть працевлаштовувати наших випускників. Нам дуже важливо, щоб випускник факультету розумів, куди може рухатися, як інтегруватися.
Ми ведемо свою історію від далекого 1946 року. За цей час стали осередком освіти й науки Волинського краю.
Деяких роботодавців уже залучають як викладачів на умовах сумісної оплати праці. Ярослав Ярош наводить приклад: заступник директора історико-культурного заповідника у місті Луцьку Віктор Баюк передає цілком практичні знання на кафедрі історії та археології. Розповідає, що ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось налаштований на активну співпрацю з кожним, хто може сприяти підвищенню фахового рівня випускника, незалежно від того, вивчає він історію чи держбезпеку. Тож у списку найновіших партнерів вишу — 6 прикордонний Волинський загін.
— За сімдесят із лишнім років наш факультет, — підсумовує Ярослав Ярош, — згуртував дуже хороший колектив, даємо якісні знання і адаптовуємося до сучасних вимог. Скажу, що ми пишаємося і нашими студентами, випускниками, викладачами й займаємо гідну позицію в університеті.
Через «червону» зону й дистанційну роботу, каже декан, мусили відтермінувати заплановані заходи й святковий концерт. Однак усе це обов’язково відбудеться, а ще світ побачить особливе видання «75 років успішної історії факультету історії, політології та національної безпеки».
Нині є й інші видання, якими у колективі пишаються.
Довідка «Газети Волинь». На факультеті, який святкує 75 літ, студенти здобувають освіту на семи освітніх програмах бакалаврського рівня та на дев’яти — освітніх програмах ступеня магістра; в аспірантурі та докторантурі — за чотирма освітньо-науковими програмами. Тут функціонує Музей археології і Музей етнографії Волині та Полісся, а також є кабінет спеціальних історичних дисциплін та етнографії (представлено нумізматику, боністику, геральдику, фалеристику). На факультеті видається журнал «Літопис Волині», який включено до категорії «Б» переліку фахових видань з історичних, політичних наук і публічного управління та адміністрування.
Навчальний процес забезпечують професори, відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Крім того, тут працює спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій. А ще авторський колектив завершує унікальне науково-популярне видання «Історія Волині» (від найдавніших часів до сьогодення).
Читайте також: Ректор ВНУ імені Лесі Українки спрогнозував, коли в закладі буде військова кафедра
