У Луцьку білоруський письменник презентував книгу поліською говіркою

Про це пише «Волинський монітор».

Олексій Диковицький походить із Пінська, що на Берестейщині. Зараз проживає у столиці Польщі, а працює на посаді заступника директора забороненого в Білорусі телеканалу «Белсат». Медіа було створено за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі, а також Польського телебачення. Тож не дивно, що тепер журналісти цього ЗМІ – персони нон-ґрата в рідній Білорусі.

Олексій Диковицький зізнався, що не міг писати ані білоруською, ані польською, ані, тим більше, російською, бо тоді його твори виглядали би штучними.

Востаннє пан Олексій був на Батьківщині рік тому, коли хоронив батька. Зараз же, коли політика самопроголошеного президента Білорусі стала вкрай жорсткою по відношенню до демократичних ініціатив, представники «Белсату» та інших опозиційних медіа вважаються екстремістами. Тому автор може презентувати власну книжку про Полісся всюди, крім рідної землі.

 Презентацію модерував проректор Лесиного університету професор Юрій Громик, а виступили ректор закладу професор Анатолій Цьось та викладачі, гості заходу. На презентацію потрапили тільки ті, хто має сертифікати про вакцинацію від Covid-19.

Представлення книжки вийшло надзвичайно теплим і зворушливим, адже автор артистично читав твори з книжки, передаючи мову, міміку й настрої героїв своєї публікації. Олексій Диковицький зізнався, що не міг писати ані білоруською, ані польською, ані, тим більше, російською, бо тоді його твори виглядали би штучними. Тому вдався до поліської говірки, якої навчився в дитинстві і яку чув, приїжджаючи в рідне село.

Якісно ілюстрована книжка відображає життя поліщуків, їхні переживання та мрії. До неї увійшли поезії та оповідання. Тематика широка, зачіпає зокрема й політичне життя Білорусі. Цікавим є оформлення, наприклад, на кожній сторінці виділені слова з творів. Якщо ці слова прочитати, то складеться ще один міні-твір.

Читайте також: Луцькі стоматологи поїхали на передову, аби безплатно пролікувати бійців​.

Юрій Громик подарував гостеві книжку-білінгву – «Лісову пісню» Лесі Українки українською та білоруською мовами (автор білоруського перекладу – професор із Білорусі В’ячеслав Рагойша). А ще пообіцяв найближчим часом вирушити до Кракова, Любліна та Варшави, де відбудуться презентації Повного академічного зібрання творів Лесі Українки, над яким працювали переважно працівники університету.

Олексій Диковицький мріє, щоб «гетиї полішуки взяли до рук книжку «Оньде». Тож присутні щиро бажали, аби невдовзі її можна було презентувати на рідній білоруській землі, де ще живуть герої зворушливих творів.