Робімо добро!
Хочете уникнути інфаркту — проявляйте доброту! Колонка Алли Лісової
Минув місяць, а я ще досі перебуваю під враженнями від зустрічі з матерями загиблих героїв, яка відбулася у стінах Нововолинської міської ради. З нагоди відзначення Дня захисника України їм влаштували справжнє свято. Давно я не бачила цих згорьованих жінок такими усміхненими і красивими! Їм вручили подарунки (влада зорганізувала підприємців міста), підготували справжній сюрприз (майстри та учні ДНЗ «Нововолинський центр профтехосвіти» безкоштовно надали послуги перукаря та візажиста). Для них, а також для військових, які прибули з Володимира, і волонтерів звучало багато зворушливих подяк. Ті, хто прийшов на свято, від побаченого і почутого ледь стримували сльози…
Позитивними емоціями з цього приводу ділився батько кіборга, голова громадської організації «Незламні нововолинці» Володимир Демчук. Цей чоловік, незважаючи на біль власної втрати, знаходить час, кошти й настрій, аби розрадити матерів і дружин — уже кілька років поспіль організовує для них екскурсійні та відпочинкові поїздки, збирає на чашечку кави або чаю, аби відвели душу в розмовах.
Володимир Іванович своїми вчинками демонструє чуйність і людяність. А згадати про нього мене спонукала цікава дата в календарі — Всесвітній день доброти, який відзначали 13 листопада. Він бере початок із 1997-го, коли в Японії виник волонтерський «Всесвітній рух за доброту». Через рік із цієї нагоди в Токіо відкрилася перша конференція руху, яка цю дату й залишила для святкування. Нині її відзначають у 28 країнах на всіх континентах.
На мою думку, багато наших бід і проблем виникають через відсутність елементарної поваги, доброти й толерантності одне до одного, через злобу, безвідповідальність, заздрість і нелюбов, з чим ми стикаємося щодня.
Отож, минулої суботи я пішла на центральний ринок, аби купити для мами сукняні черевики, домовившись, що в разі невідповідності розміру наступного дня поміняю. Та коли згодом попросила продавчиню поважних літ дати більші, вона мене ледь не облаяла — попередню пару нервово вихопила і мало не в очі кинула гроші. Я ошелешено стояла, а тоді… подякувала їй за «ввічливість». Люди, які були поруч, тільки знизували плечима… А як некоректно, м’яко кажучи, ведуть себе посадовці з комунальної сфери, про що часто повідомляють наші читачі! Вони не лише не дають чіткої відповіді на запитання споживачів, а й просто кидають слухавку.
Тому, на мою думку, багато наших бід і проблем виникають через відсутність елементарної поваги, доброти й толерантності одне до одного, через злобу, безвідповідальність, заздрість і нелюбов, з чим ми стикаємося щодня. Варто тільки подивитися, скільки люті, роздратування і ненависті вихлюпується у соцмережах! Прихильники Порошенка — проти прихильників Зеленського і навпаки. Пропагандисти вакцинації — і її противники. Патріоти української мови й ті, що ратують про «общепонятний». Пам’ятаєте Лінине: «Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні. Злість рухає людьми, але у бік безодні…»? А поряд — агресор і сусідські країни-недоброзичливці, які, не виключено, від цього всього тільки радісно плескають у долоні.
У той же час доведено, що, роблячи добрі справи, люди менше хворіють, краще себе почувають, а також живуть довше, ніж ті, хто постійно злиться та нервує. Доброзичливці легше переживають стресові ситуації, рідше страждають від низької самооцінки, простіше знаходять спільну мову з іншими. Коли ти чиниш щось хороше для когось, у тебе краще працює серце, розширюються судини, а мозок виробляє велику кількість ендорфінів (гормони, які заспокоюють та нейтралізують стрес). Чи не варто про це задуматися?
Читайте також: Неймовірно: лучанин засіяв чорнобривцями тисячу кілометрів узбіч волинських доріг (Фото, відео).
