«Через два тижні після операції мене виписали додому, — каже Ігор Кривенчук (на фото в центрі). — Для сім’ї це була справжня подія».
У грудях 50-річного ветерана АТО тепер б’ється механічне серце
Інфаркт Ігор Кривенчук переніс на ногах. Такий висновок зробили лікарі за тим, що на серці у нього залишився рубець. Тоді, вірогідно, почалися проблеми зі здоров’ям
«Коли піднімався сходами на другий поверх, чотири рази зупинявся»
— На фронті (а я три роки служив в артилерійській бригаді) про здоров’я не думаєш, — каже Ігор Кривенчук. — І все ж у 2016-му мені довелося звернутися до медиків: почувався все гірше, серце почало боліти, з’явилась задишка. Про те, що переніс інфаркт, навіть не здогадувався. Через ці проблеми я й демобілізувався. Стан погіршився, а обстеження показали, що серце працює дуже погано. Я ледве міг здолати 50 метрів. Коли піднімався сходами на другий поверх, чотири рази зупинявся. Витрачав на такий «подвиг» доволі багато часу. Тоді кардіохірург Віктор Клюзко з Олександрівської лікарні Києва пояснив, що мені потрібен «моторчик» — механічне серце, але такого приладу у них тоді не було.
Міжнародні дослідження довели, що терміни служби і донорського, і штучного серця практично збігаються.
Щоб не втрачати дорогоцінного часу, хворому запропонували встановити кардіостимулятор-дефібрилятор. Цей пристрій міг врятувати від зупинки серця і смерті, тож Ігор погодився. Після операції, яку зробили два роки тому, почувався набагато краще. Здалося навіть, що без механічного серця вдасться обійтись. Але не судилося. Покращення було тимчасовим. За минулий рік «швидка» тричі привозила атовця до лікарні. Медики щосили боролися за його життя. Хоча що то було за життя? Страшенна слабкість, неможливість рухатися, задишка. Наприкінці серпня Ігор знову опинився в реанімації Олександрівської лікарні.
Пересадити донорське чи встановити штучне?
На той час прилад, який виконує функції серця, в медзакладі вже був.
— Ми дуже сподівалися, що нам вдасться допомогти Ігорю Олеговичу, хоча ситуація була вкрай важка, — розповідає завідувач відділення кардіохірургії Олександрівської клінічної лікарні Віктор Клюзко. — Ультразвукове дослідження серця показало, що фракція викиду (показник того, наскільки серцевий м’яз може скорочуватись, проштовхуючи кров) становила всього 17 (!) відсотків. Кожен із тих діагнозів, які встановили пацієнту, був надзвичайно небезпечний. А разом вони складали картину дуже і дуже тяжкого стану: серцева недостатність, легенева гіпертензія, асинхронія, дилатація (збільшення камер серця)…
Пацієнту необхідне було або донорське серце, або механічне. Кожен із цих методів має право на існування. Раніше вважалося, що механічне серце лише дає змогу пацієнту дочекатися трансплантації. Тепер міжнародні дослідження довели, що терміни служби і донорського, і штучного серця практично збігаються. Для того, щоб встановити механічний орган, не потрібні аналізи на біологічну сумісність донора та реципієнта, в подальшому не треба приймати імуносупресанти — ліки, які не дають серцю донора відторгнутися. З іншого боку, штучне серце необхідно підзаряджати, ходити з сумочкою, в якій містяться батареї. Це не дуже зручно. Але ж рятує життя!
Усі цікавилися, як Ігор «підзаряджається»
Операцію із встановлення штучного серця Ігор переніс добре. Відкривши очі в реанімації, одразу побачив свого хірурга Віктора Клюзка і потиснув йому руку. Коли через п’ять днів пацієнта перевели з реанімації у палату, почав ходити самотужки, навіть по сходах. Тренувався. Через два тижні його виписали додому. Для сім’ї це була велика подія. Приїхали дружина, діти, внуки, інші родичі. Всі раділи і, звичайно, цікавилися, як же Ігор «підзаряджається».
— Сумочка з батареєю постійно має бути зі мною, щоб забезпечувати ритмічну роботу механічного серця, — пояснює він. — Проведені підшкірно дроти йдуть від приладу до батареї. Коли заряд закінчується, беру іншу батарею, а цю ставлю на підзарядку. Прилад не дасть щось зробити із запізненням — одразу піде гучний сигнал. Але досі ніяких негараздів не було. До речі, контролюється не тільки заряд батареї. Один дріт під’єднаний до пристрою, який фіксує показники роботи серця. Якщо буде порушення ритму, теж включиться сигнал. У лікарні мене попередили: в такому випадку треба телефонувати лікарю в будь-який час. Але сподіваюсь, що це не знадобиться.
Після операції Ігор з дружиною переїхали в сільську місцевість. Кажуть, тут їм вільніше дихається. Щоранку подружжя вирушає на прогулянку, проходить близько трьох кілометрів. Потім чоловік трохи працює по господарству. Але лікарі попередили, що пів року треба берегтися. Це період реабілітації. А потім навантаження можна збільшити.
— Після операції минуло два місяці, а я бачу, як Ігор буквально ожив, — каже дружина Наталя. — Вже і до заміни батарей призвичаївся, хоча спочатку трохи через це комплексував. Та якщо згадати, в якому стані він був до хірургічного втручання, стає страшно: бачиш, як чоловік страждає, прислухаєшся до того, чи дихає, а допомогти нічим не можеш. Морально це дуже важко.
Кардіохірург Віктор Клюзко повідомив, що механічне серце новітньої моделі в їхній лікарні було встановлене трьом пацієнтам. На жаль, один із них загинув, захворівши через пів року після операції на COVID. Однак якість життя у двох інших суттєво поліпшилась.
Ірина ДУБСЬКА
Джерело: fakty.ua
Читайте також: На Волині злодії винесли з агрофірми мінеральних добрив на 350 000 гривень.
