Чи справді волинські політики схожі на білоруського диктатора?
У нас є свій Лукашенко, не треба заздрити білорусам...
Якщо ви пробували колись, попередньо зібравши гроші, поставити лавочку під своїм під’їздом разом із сусідами або ж встановити нові ворота на сільському цвинтарі, то знаєте, наскільки це стресово і складно. Кожен має свої переконання щодо розташування, форми, вартості й вибору підрядника, який буде виконувати роботи. І це доволі природно: люди різні Відповідно ця особливість відбивалася й на роботі органів місцевого самоврядування
Були часи, коли кожна ініціатива в сільській чи міській раді регіону викликала бурхливі дискусії. Не завжди вони завершувалися компромісом, втім виборцям пропонували варіанти, й наступного разу на дільницях кожен мешканець краю міг зважити на те, яку позицію підтримував у сесійному залі представник тієї чи іншої фракції. Нині ж складається враження, що на Волині до влади прийшов Лукашенко (насправді політсила Ігоря Палиці «За майбутнє»), який заборонив критику будь-яких рішень місцевих посадовців.
Кажуть, Ахметов «ліпить» із лікаря Комаровського нового президента. Не сумніваюсь, що його оберуть, а я тоді вперше проголосую за Зеленського…
Коли ви востаннє чули про дискусію в будь-якому сесійному залі області? Навіть партії, що мали б теоретично бути в опозиції до олігархічної структури, на кшталт «Свободи», злагоджено тиснуть на кнопки й піднімають руки за кожну ініціативу більшості. Думаю, не варто тут проводити паралелі з КПРС, ймовірно, Ігор Палиця справді зумів об’єднати українців однією якоюсь ідеєю.
Недаремно ж під час виборів усі, хто має хоч найменший вплив, — від директорів шкіл до єпископів — переконували голосувати саме за його однопартійців. До речі, на наступних виборах їм доведеться працювати менше, адже опозиції в області просто немає й не буде між ким обирати.
Читайте також: Чим погані Шмигаль і Поліщук? І чому нам годі сподіватися кращого?
Дивує інше: чому розумні, освічені люди навіть у приватних розмовах не дозволяють собі висловити сумніву щодо компетентності рішень місцевих посадовців. І тут не йдеться про те, що всі дії влади неефективні. Мені, наприклад, подобається ініціатива керівників Луцька сповільнити автомобільний рух на проспекті Волі, але я не урбаніст і хотів би почути інші варіанти реконструкції центральної магістралі міста. Втім, може, ми приречені бути в підпорядкуванні когось з олігархів. От, кажуть, Ахметов «ліпить» із лікаря Комаровського нового президента. Не сумніваюсь, що його оберуть, а я тоді вперше проголосую за Зеленського…
…Хоча зараз його партії «Слуга народу» необхідні голоси додає депутатська група… Ігоря Палиці.
