Чому волинянка з вищою технічною освітою протягом 18 років до хати потрапляє лиш через вікно

Відео з жінкою, яка з вікна першого поверху п’ятиповерхівки спускає драбину і злізає по ній на вулицю, з’явилося в інтернеті ще кілька років тому. Втім, недавно місцеві журналісти довідалися, що ситуація не змінилася.

Аби з’ясувати, чому так сталося й, можливо, чимось зарадити лучанці, ми звернулися до директора ЖКП № 7, яке обслуговує цей будинок, Миколи Гарбарчука.

 Таким незвичним способом вона потрапляє в оселю вже близько 18 років, відколи в під’їзді встановили двері з кодовим замком. Пан Микола розповів, що про цю мешканку знають, але в ситуацію не втручаються — це її особиста справа.

— Скарг на жінку від сусідів ніколи не було. Вона спокійна, ні з ким не конфліктує. Чув, що ходить до церкви. Але те, що вона вирішила не користуватися дверима, — ​це її вибір. Чужій людині, як кажуть, в голову не залізеш, — ​прокоментував Микола Миколайович. На запитання, чи пов’язано це з тим, що жінка не має чипа до дверей, директор жеку відповідає, що ні. Якби проблема була лише в тому, то її б уже давно вирішили. Дверима з кодом вона категорично відмовляється користуватися. За її міркуваннями, це пов’язано із числом диявола, — ​уточнює директор ЖКП.

Краса та глибина віри — ​не в «жахах» про коди, прокляття і так далі… Якщо ми з Богом, то нам нема чого боятися, тим більше коду на дверях. 

Виявляється, ця лучанка не має й ідентифікаційного коду, бо вважає, що це також від нечистого.

— Багато людей від них відмовилися через віросповідання. Такі ж причини, можливо, й у цієї людини, — ​додав Микола Гарбарчук.

Майстер дільниці ЖКП № 7 розповіла, що жінка ні з ким ніколи не сварилася, щоправда, до квартири нікого не пускає. Про її дивну поведінку знають сусіди, але не засуджують.

— Вона не визнає того чипа, бо віруюча. Кожна людина по-своєму живе. Це її вибір. А хто мав право її фотографувати, сміятися і показувати на всю Україну? Вона нікого не зачіпає. Це її особиста справа, — ​сказала жінка, яка мешкає неподалік і яка відмовилася представитись.

Від сусідів ми також дізналися, що ця лучанка освічена, закінчила виш, колись працювала в проєктному інституті. Нині ж не дивиться телевізора, не слухає радіо і проти будь-якої електроніки.

Щодня бабуся драбиною спускається з вікна кухні на вулицю і йде до церкви. Кажуть, це єдине, чим вона живе. Дітей-онуків не має. В іншому місті живе її сестра, яка раніше, до карантинних обмежень, приїздила частіше, нині ж лиш телефонує сусідам, щоб запитати, як родичка.

Коли відео з набожною лучанкою з’явилося в інтернеті, ситуацію прокоментував настоятель чоловічого монастиря Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ в селі Жидичин Луцького району архімандрит Константин (Марченко).

— Бабуся ні в чому не винна, а от до її проповідників питання виникають. Очевидно, що ті, кому вірить ця бідолашна вірянка (на жаль, таких багато), і самі не читали ані Євангелія, ані святих отців, які і є всією красою Православ’я. І ця краса та глибина віри — ​не в «жахах» про коди, прокляття і так далі… Якщо ми з Богом, то нам нема чого боятися, тим більше коду на дверях. Сумно від такого за бідну людину. Очевидно, вона щиро довірилася своїм лжепроповідникам.

Читайте також: Колишній депутат Луцької міськради став продюсером українського історичного фільму

Олена БОРИСОВА