Його каструлю борщу їдять… разом із черпаком!

Я гортала світлини неймовірно красивих ласощів близько двох годин і не могла зупинитися: чого там тільки нема!.. Торти у вигляді книг, шкатулок і сумочок, казкових персонажів і чарівних леді, у формі музичних інструментів і так реалістично відтворених автівок, деякі зі смаколиків — то справжні сюжетні художні полотна… Ну а щодо смаку — доведеться повірити на слово тим щасливчикам, котрі куштували. Та, зрештою, тут і сумніватися нема підстав, адже ще жодного разу замовники не відмовлялися від кулінарних виробів Дмитра, а чимало з них стали постійними клієнтами і навіть друзями.

 

«Усі проєкти у мене в голові»

А дізнатися більше про Дмитра Никифоренка спонукав кулінарний шедевр, знімки якого не перепостив хіба що ледачий: чималий банячок борщу, буханець білого хліба, ополоник, зелена цибулька і головка часнику виявилися… тортом, точніше — тортами. Всередині «каструлі» — ванільний бісквіт, медівник, сирний крем, полуниця, бананово–апельсиновий курд, а борщ — желе з фруктами. Хлібина теж зроблена з ванільних коржів, перемащених кремом.

 Такий смаколик завважки 5,5 кілограма кулінар виготовив на прохання замовниці Юлії Саватєєвої, яка під фотографіями борщу–торта на фейсбук–сторінці майстра написала: «Діма, яка я рада, що мама колись натрапила на вашу сторінку і ми закохались у ваші шедеври! Наша з вами дружба почалася зі шматка сала з цибулькою (Це також торт. — Авт.), ну а потім… пішло–поїхало. У мене навіть є окремий альбом з тортиками, які ви нам робили. Спасибі, що втілюєте всі наші ідеї! Дуже хочу мати ще багато чудових приводів, щоб звертатися до вас за черговим шедевром!».

Якщо випадає така нагода, завжди тішуся можливості покреативити — дуже люблю дивувати!

До речі, в інтерв’ю виданню «Високий замок» Дмитро Никифоренко зазначив, що зазвичай усі ідеї йому підказують замовники: «Людина розповідає, яким би хотіла бачити виріб, а я лише втілюю. Причому ніколи нічого не малюю і не креслю. Усі проєкти у мене в голові. Я бачу, яким має вийти готовий торт».

«Відкрити свою кондитерську — задоволення надто дороге»

За фахом пан Дмитро — кухар, тож, як сам запевняє, приготувати якийсь смаколик для нього не проблема. Але саме тортами почав займатися років десять тому, хоч справа ця подобалася з дитинства, ще малим багато чого навчився завдяки мамі та бабусі.

 Випікати ж солодощі на замовлення змусили життєві обставини і певною мірою… чоловіча відповідальність. «Усе банально просто. У мене народився син, потрібні були гроші, і я розумів, що принести їх додому маю я. Шукав додатковий заробіток, працював в охороні, на будові. Одного разу мене попросили спекти торт — і я взявся, — розповідає Дмитро. — Звісно, він не був такий суперовий, який би тепер я зробив, не все було акуратно… Але ж тоді мало хто виготовляв із таким, як нині, оформленням».

За 10 років пан Никифоренко, за скромними підрахунками, створив понад 1000 тортів, а відтак — набув досвіду, відточив майстерність, має свої напрацювання, тож цілком логічно, що давно мріє про власну кондитерську. Та, на жаль, поки що доводиться пристосовувати для роботи власну оселю. «Постійно все впирається у складне становище в країні, — коротко пояснює. — Та й усвідомлюю, що відкрити щось своє — задоволення аж надто дороге».

«Дуже люблю працювати з тортами на чоловічу тематику»

Усі витвори Дмитра Никифоренка — оригінальні й неповторні. Не бракує серед них смаколиків із традиційними квітами, цифрами, написами–побажаннями, але в кожному з них є щось особливе, авторське.

 Однак найбільше імпонує майстрові чаклувати над кондитерськими виробами для представників сильної статі. «Якщо випадає така нагода, завжди тішуся можливості покреативити — дуже люблю дивувати!» — каже пан Дмитро. За його словами, коли йдеться про подарунки чоловікам, багато хто не сприймає всерйоз ідею з тортом. А дарма! Адже тут також можна підібрати варіант, який ідеально відображатиме вдачу, рід занять, статус, уподобання винуватця торжества. «Ви просто не здогадуєтесь, яка різноманітність сьогодні властива «солодкій» індустрії. Це раніше торт був універсальним кондитерським виробом, який купували з будь–якого святкового приводу. Зараз можна створити унікальний дизайн під конкретну людину і подію», — переконує Дмитро Никифоренко.

 

А шедеври його домашньої кондитерської — яскраве тому підтвердження. Серед представлених тут можливих варіантів для мужчин — «Бочечка з ікрою», «Дипломат з натуральної крокодилячої шкіри», «Шматок сальця», моделі автомобілів, кораблів, ракет, різноманітні торти для любителів футболу, боксу, тенісу, мандрівок, риболовлі й полювання… У цьому переліку не можна ставити крапку, бо, дякуючи клієнтам за їхні замовлення і натхнення, пан Дмитро запевняє: «Ми з вами зробимо ще не один крутий торт!».

Надія АНДРІЙЧУК.

Читайте також:Зі свого жита: господиня з Любешівщини пече особливий хліб