У 80 років одержав диплом лікаря й видав книгу про секрети довголіття

Чому знаменитий авіаконструктор «ударився» в медицину?

— На мене ці «нафталінові» вправи зовсім не діють!

— А я кілька разів на день встаю з-за комп’ютера й роблю віброгімнастику Мікуліна. Тепер ноги рідше зводять судоми.

Такі полярні відгуки двох моїх колег, які погодилися перевірити ефективність призабутої методики автора книги «Активне довголіття». Праця, до речі, мала підзаголовок «Моя система боротьби зі старістю», і видати її Олександру Мікуліну довго не вдавалося.

З погляду фізики, наш організм — ​справжня електростанція, в якій безліч крихітних генераторів (мітохондрій клітин) безперервно виробляють енергію. Якщо її не витрачати повністю, то це згубно впливає на організм.

Хто ж він, цей неординарний чоловік? У Київській політехніці ім’я колишнього студента Мікуліна пам’ятають і шанують. Хоча народився майбутній знаменитий інженер у 1895 році у російському Володимирі, але його дитинство і молоді роки пройшли на схилах Дніпра. Батько Олександра служив у Києві окружним фабричним інспектором, мати була рідною сестрою Миколи Єгоровича Жуковського, якого називали батьком російської авіації. Тож під впливом дядька, до якого згодом переїхав, юнак зацікавився авіаконструюванням, познайомився з Ігорем Сікорським. У роки Першої світової війни молодий механік робив найкращі запальні бомби, працював над розробкою двигунів до літаків. Після революції Олександр Мікулін став лауреатом чотирьох Сталінських премій, але у 1950-х потрапив у немилість і пішов із лабораторії двигунів АН СРСР.

Через стреси й почалися серйозні проблеми зі здоров’ям. Тому 65-літній академік сів на вегетаріанську дієту і став послідовником доктора Замхау — ​автора книги «Інститут роздільного харчування». Також він почав випробовувати на собі різні оздоровчі методики. На основі власного досвіду згодом написав книгу, яку довго не хотіли видавати, бо в автора не було медичної освіти. І тоді Мікулін вступив до медінституту й у 80 літ отримав диплом лікаря, а потім і ступінь кандидата медичних наук.

Не «скрипіти» якомога довше, а залишатися активним

За словами Олександра Мікуліна, до п’ятдесяти років він не дбав про своє здоров’я. Задумався, як зберегти і зміцнити його, лише коли опинився на лікарняному ліжку. «У мене з’явився час і бажання розібратися як інженеру, електронщику, механіку і конструктору — ​в причинах старіння людського організму, розробити систему боротьби зі старістю, — ​пояснював академік у своїй книзі. — ​Мені це хотілося зробити не заради того, щоб «скрипіти» якомога довше і, вийшовши на заслужений відпочинок, спостерігати збоку, як вирує життя, а щоб якомога триваліший час бути активним і повноцінно працювати».

Поради з точки зору фахівця, що мав справу з технікою, іноді викликали іронію професійних лікарів. Але красномовнішими виявилися результати. Академік Мікулін прожив 90 років, повністю зберігши працездатність. Він кілька разів одружувався, виглядав молодшим за своїх ровесників. Устиг перепробувати різні натуропатичні методи — ​і голодування, і процедури очищення організму, і комплекси гімнастики, і багато всього іншого. Особливо він рекомендував дихальні вправи та рухливий спосіб життя.

«Протягом мільйонів років у процесі еволюції природа моделювала й удосконалювала наші внутрішні органи в умовах високої фізичної активності — ​бігу, м’язових скорочень, безперервних (за винятком відпочинку і сну) струсів організму протягом багатьох годин», — ​писав учений, який радив усім, хто мало рухається, робити віброгімнастику, що допомагає поліпшити кровообіг, запобігти закупорці вен і нормалізації тиску.

Отже, встаньте рівно, підніміться навшпиньки так, щоб відірвати п’яти на 1 см від підлоги, потім різко опустіться. У результаті такого струшування венозні клапани отримують додатковий імпульс для проштовхування крові вгору.

Читайте також: У Луцьку жінок безплатно обстежуватиме мамограф: як записатися.

Виконувати цю вправу треба по 30 разів, не поспішаючи: 1 струс за секунду. Потім зробіть перерву на 5–10 секунд і повторіть її знову. Упродовж дня займайтеся віброгімнастикою кожні 3–4 години. Це особливо корисно людям, які змушені на роботі довго стояти або сидіти.

У академіка Мікуліна був також власний підхід до ходьби і бігу. На його думку, прогулюватися повільно й плавно — ​марна трата часу. Набагато ефективніше ступати бадьоро, швидко, жорстко, ставлячи ногу на землю всією ступнею. А ще краще щодня пробігати 2–3 кілометри за 15–20 хвилин, намагаючись ставити ногу на п’яту. Але привчати організм до такого бігу треба поступово й обережно. Дихайте рівно. На два кроки — ​вдих носом, на два кроки — ​видих через рот.

Простими є й правила дихальної гімнастики, яку треба виконувати відразу після сну: зробивши глибокий вдих, видихати короткими поштовхами крізь щільно стиснуті губи так, щоб живіт інтенсивно коливався.

А ще автор книги радив ніколи не переїдати, пов’язуючи це зі старінням.

З погляду фізики, наш організм — ​справжня електростанція, в якій безліч крихітних генераторів (мітохондрій клітин) безперервно виробляють енергію. Якщо її не витрачати повністю, то це згубно впливає на організм. Щоб скидати надмір енергії — ​треба багато ходити босоніж, тобто заземлятися. Схвально відгукувався Мікулін і про систему Порфирія Іванова, яка передбачає єднання з природою, щоденні водні процедури, голодування впродовж 1,5 доби на тиждень.