У блокноті волинського волонтера – прізвище кожного атовця району, його номер телефону, розмір одягу, взуття…
У Горохові привітали військовослужбовців і волотерів
У великому сузір’ї грудневих державних свят Україна 5 грудня вітає волонтерів, а 6 грудня – військовослужбовців. На їхню честь команда Горохівського міського голови Віктора Годика ініціювала вітальну зустріч
Горохівсько-Локачинський об’єднаний районний військовий комісаріат при всіх своїх військових комісарах був і є на хорошому рахунку в області. В зв’язку з нещодавнім реформуванням органів місцевого військового управління він сьогодні зветься Першим відділом Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а його невеликий колектив виконує свої професійні обов’язки на чолі з підполковником Віктором Дроздою.
Мера міста, пісенних творців урочистості зустрічав старший офіцер відділу обліку мобілізаційної роботи майор Володимир Ковальчук, оскільки сам пан Віктор був у службовому відрядженні. Він щиро привітав усіх причетних до знакових свят і виголосив, що за активну громадянську позицію, патріотизм і вагомий вклад в обороноздатність країни Грамотою начальника відділу Віктора Дрозди було нагороджено майже сорок резервістів-солдатів і офіцерів із населених пунктів Горохівської, Берестечківської і Мар’янівської територіальних громад.
Волонтер Віталій Гладун – чоловік, який із перших днів АТО безкорисливо займається волонтерською діяльністю. Досі веде блокнот, у якому записані прізвища всіх до одного атовців колишнього Горохівського району, номери їхніх телефонів, розміри взуття, одягу…
Володимир Кузьмович адресував вдячність за співпрацю колишнім головам сільських, селищних і міських рад і всім нинішнім старостам населених пунктів, які допомагають військовим в організації мобілізаційної роботи. До слова, своєю присутністю на святковій церемонії повагу тим, хто готовий у кожну хвилину захистити свою родину й Україну від ворога, висловив староста сіл Скобелка, Бистровиця, Марковичі, Озерці, Рачин Михайло Цуцман.
Вітальну естафету продовжив Горохівський міський голова Віктор Годик.
Пригадалося, як двічі просив у військкоматівців повістки, коли Схід України запалав у вогні війни. З себе свого часу просив почати формувати загін територіальної оборони. Мовляв, кожен чоловік, придатний до військової служби, повинен пройти її. І якщо воювати тепер зголошуються жінки, то за їхніми плечами здоровим представникам сильної статі ховатися має бути соромно.
Своє бачення обороноздатної України, настрою її захисників висловили вчитель Скобелківської гімназії Валерій Юрчук і волонтер Віталій Гладун – чоловік, який із перших днів АТО безкорисливо займається волонтерською діяльністю. Досі веде блокнот, у якому записані прізвища всіх до одного атовців колишнього Горохівського району, номери їхніх телефонів, розміри взуття, одягу… Спілкуванням із ним дорожать військовослужбовці, які повернулися з зони бойових дій, і ті, кому бліндажі й окопи слугують нині домівкою.
Віктор Годик вручив Подяку Горохівської міської ради особовому складу Першого ідділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримкиза вагомий внесок у захист територіальної цілісності та незалежності України; Подяку за вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху – Віталієві Гладуну. Поруч за друга раділи теж знані на Волині волонтери Ярослав Садольський, Артем Грабовський, Ярослав Гніровський.
Читайте також: Ми ніколи не здамося: Порошенко нагадав слова Черчилля і застеріг Путіна від нападу на Україну.
Окрасою свята були милозвучні пісні. У змістовний сценарій із віршованими побажаннями їх майстерно вплела керівниця народного аматорського театрального колективу Валентина Гриб, а виконали митці-улюбленці публіки Волині Олександр Шепшелей, Василь і Тарас Гриби, Юрій Романюк, Іван Якушик.
Багато теплих слів і заслуженої уваги чоловіче товариство присвятило жінкам, які працюють у Першому відділі Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а вони аж заусміхалися від зворушливого бажання кожної представниці чарівної половини всього світу:
Ми хочем лиш, щоб чоловічі руки
Не зброю обіймали, а коханих,
Щоб не гармати й танки вели в поле,
А борозну до щастя прокладали.