Ілля продовжує жити: у дитячому сміхові, у батьківських турботах, у кожному кроці хворих, яких він урятував...
Про Іллю Панасюка кажемо: «Герої не вмирають»
Уродженець селища Колки, люблячий син і тато маленької донечки мав усього 32 роки. Був красивим, добрим, людяним, готовим у будь–який момент прийти на допомогу іншим. І коли його життя раптово обірвав інсульт, рідні дали згоду, щоб Ілля став рятівником для багатодітного батька і 5 хворих дітей, які потребували трансплантації органів
«А ви готові заповісти своє серце, щоб після смерті когось урятувати?» Таке невеличке опитування провела нещодавно, готуючи статтю для «Цікавої газети на вихідні» про операції із пересадки органів. У відповідь переважно чула, що ніхто над цим не задумувався, мовляв, потрібен час, щоб усе обміркувати.
А згорьовані батьки Іллі Панасюка мусили приймати рішення блискавично. І вони сказали «так», бо знали, що син їхній ані хвилини не вагався б у критичний момент.
«Іллюша завжди спішив на допомогу, у цьому був сенс його життя! Весь медичний персонал Київської клініки «Добробут» проводжав нашого синочка коридором пошани на його останній великий подвиг!» — написала на своїй сторінці у фейсбуці Людмила Григорівна Панасюк, директорка Колківського центру професійної освіти, у найчорніший для неї день.
І, можливо, ця велика материнська жертовність змусить нас усіх задуматися над тим, що таке справжня любов до ближніх. Серце Іллі не померло, воно продовжує битися у грудях 49–річного багатодітного батька зі Львова. Рідні 5 діток, яких посмертно врятував наш земляк, довіку молитимуться за нього.
Серце Іллі не померло, воно продовжує битися у грудях 49–річного багатодітного батька зі Львова. Рідні 5 діток, яких посмертно врятував наш земляк, довіку молитимуться за нього.
Сотні схвильованих коментарів опублікували люди під повідомленням Людмили Григорівни. Висловлювали співчуття, вклонялися батькам за милосердя і мужність, за те, що виховали такого чудового сина…
Читайте також: Ветеран АТО на протезі протягнув 16-тонний літак: Роман Кашпур встановив рекорд України.
Одним із перших відгукнувся друг Іллі Панасюка — Ігор Алексєєв. «Я близько знав його 20 років. Він був одним із найближчих і найрідніших мені людей! У якійсь мірі я зобов’язаний йому власним життям! Мій рідний син виріс здоровим завдяки його допомозі, й це не про гроші, це — про вчинки, які неможливо оцінити! Він підтримував не просто добрим словом, а реальними діями, які часто вимагали величезних зусиль, стальної волі й навіть особистих ризиків. Ілля покинув цей світ, маючи усього 32 роки, в нього залишилась маленька донька. Але навіть після смерті він допоміг людям. Ілля Панасюк загинув не на полі бою, не на революційних барикадах. Але про нього можна і треба сказати: «Герої не вмирають», — переконаний чоловік.
«Синочок наш продовжує робити добро, даруючи шанс на порятунок іншим. Господь вибрав його спасителем! А ми пишаємось своїм героєм», — каже матір, перед якою усім нам треба схилити голови.
Минулої середи Іллю Панасюка провели в останню дорогу рідні, друзі, знайомі, земляки. Він залишив по собі не тільки світлу пам’ять, а й подарував іншим частинку себе…
