Ірина Констанкевич: «Треба комплексно відновити моду на читання, щоб сформувати нове покоління освічених громадян».
«Українці перестали читати, і ми намагаємося виправити цю ситуацію»
Депутата Верховної Ради Ірину Констанкевич без перебільшення можна назвати найактивнішим представником нашої області у парламенті. Її виступи на сесіях регулярно транслює телебачення, а виборці часто бачать нардепа на окрузі. Під завісу 2021-го розмовляємо про головні події року, до яких Ірина Мирославівна була безпосередньо причетна
«Чому нам стали не потрібні книги?»
— Як перший заступник голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ви послідовно відстоюєте українську книгу, бібліотеки, дбаєте про те, щоб нація була читаючою. Однак практика свідчить, що інтерес до друкованого слова в суспільстві катастрофічно падає. Чи зможе держава виправити цю ситуацію?
— Інтерес до книги і читання в Україні дійсно останніми роками суттєво зменшується. Читати перестало бути престижним, тоді як ще донедавна вважалося нормою і навіть модним трендом. Натомість зараз маємо сумну статистику: 27% українців читають мінімум раз на тиждень; в країні реалізується менше 0,5 примірника на душу населення; коефіцієнт оновлення бібліотечних фондів — 0,6%. Повне оновлення фондів займе 150 років. Такі тенденції показові лише в нас, адже в інших країнах виглядає все по-іншому: мінімум раз на тиждень читає в Італії 56% населення, в Німеччині — 50%; в Туреччині реалізується на душу населення 5 примірників книг, в Іспанії — 3,4. Чому ж нам стали не потрібні книги і читання перетворилося в анахронічний рудимент? Пояснювати проблему лише здорожчанням паперових видань було б неправильно. Статистика демонструє, що загальне зубожіння впливає, але не є вирішальним фактором. Тут інше — це перестало бути внутрішньою потребою більшості українців. Що в цій ситуації може зробити держава? Багато. Треба комплексно відновити моду на читання. Навіщо? Щоб сформувати нове покоління освічених українців. Адже критичне, інноваційне мислення, креативність, ініціативність уже в дефіциті і надалі будуть затребуваними у суспільному житті. І кроки, які напрацьовані у нашому парламентському комітеті спільно з Українським Інститутом книги, фаховими спільнотами (книговидавцями, бібліотекарями) — це лише перші ластівки. Щоб ефективною була ця робота, необхідні чималі кошти на підтримку українського книговидання (більше якісних і українською мовою за невисокими цінами), більше коштів на оновлення бібліотечних фондів, загалом на гуманітарну сферу потрібне краще фінансування. Це реально необхідно було робити ще вчора… Тому я постійно це відстоюю. Намагаюся власним прикладом заохочувати до читання. Спільно з фондом Ігоря Палиці «Тільки разом» ще з 2013 року даруємо книги бібліотекам. Започаткували розіграш «Читай з народним депутатом». Щонеділі проводимо його у фейсбуці. Учасниками цієї акції стали тисячі людей, і ми раді великому інтересу до продукції, яку пропонуємо для розіграшу. У пріоритеті дитячі твори і дитяча аудиторія читачів. Власне, все починається з дитинства, інтерес до книг і любов до книг — не виняток.
«В ювілейний рік Лесі Українки виконали програму максимум»
— Цього року на слуху в культурної громадськості Волині було два проєкти, до яких ви безпосередньо причетні. Мова йде про реставрацію замку Радзивіллів у Олиці та реконструкцію музею Лесі Українки у Колодяжному. На початку року щодо обох об’єктів оголошувалися серйозні плани. Але 2021-й уже підходить до завершення. Що реально вдалося зробити за цей час?
– 2021–й був дійсно визначальний у культурному вимірі. Ми заявили про себе двома великими проєктами. Це 150-річчя Лесі Українки. Найбільшу роботу із вшанування її генія провели волинські науковці, музейники, діячі культури, мистецтва. Повне сучасне видання у 14-ти томах творів Лесі Українки здійснене у Волинському національному університеті, у Колодяжному проведені реставраційні роботи (оновлена виставка буде презентована 18 травня 2022 року на День музеїв). Конференції, мистецькі заходи як потужні імпульси йшли саме з Волині. Постанова, яку я ініціювала, стала реальним результатом. І мені, звичайно, дуже втішно від цього. І ще одна архіважлива подія — це Олицький замок та його включення у перелік об’єктів «Великої реставрації», які фінансуються з державного бюджету. Це важливо для розвитку і туристичного потенціалу Волині, й економічної спроможності Олицької територіальної громади. Десять мільйонів, які надійшли на археологічні роботи і консервацію, — це лише початок. Далі необхідні значні кошти, реставратори, фахівці багатьох будівельних сфер, які були б компетентними для цієї роботи.
Пояснювати проблему лише здорожчанням паперових видань було б неправильно. Тут інше — читання перестало бути внутрішньою потребою більшості українців.
Підсумовуючи ювілейний рік Лесі Українки, з радістю кажу, що програму максимум ми виконали спільно з великою родиною шанувальників української культури. Наступний рік буде теж багатим на знакові ювілеї, зокрема і видатних волинян: громадського діяча, політолога В’ячеслава Липинського, що родом із Затурець, відомого математика Михайла Кравчука із села Човниця колишнього Ківерцівського району і композитора зі світовим ім’ям Ігоря Стравінського.
«Медицина не повинна фінансуватися за залишковим принципом»
— Як відомо, значна частина звернень ваших виборців стосуються проблем, пов’язаних із лікуванням. Не так давно зі справжнім криком душі до вас зверталися батьки дітей із орфанними недугами, онкохворі, родичі важко хворих волинян. Чи змогли ви їм чимось зарадити?
— На жаль, кількість людей, які хворіють, не зменшується. Навпаки, очікується їх зростання. Адже це безпосередньо пов’язано з коронавірусом, який загострив хронічні недуги, спричинив тяжкі постковідні синдроми. Не виключаємо й скрутний матеріальний стан людей, серед старших більше стало незаможних, а медицина, ліки дорожчають у геометричній прогресії. Тому так багато звернень про матеріальні допомоги. Їх було завжди чимало, на жаль. Тому ми кооперуємося з депутатами обласної ради від нашої партії і надаємо більше коштів на складні випадки, онкологію, реабілітацію після трансплантації, орфанні захворювання. А загалом, на моє переконання, проблеми ці мали б вирішуватися на державному рівні, тому що місцеві бюджети є вкрай обмеженими, аби забезпечити багатомільйонні потреби громадян на лікування.
Солідарна з думкою Ігоря Петровича Палиці щодо того, що медицина не повинна фінансуватися за залишковим принципом. Аморально, коли зарплата медиків не дотягує до мінімальної. Особливо, зважаючи на виклики пандемії коронавірусу, які зараз стоять перед усім людством. Депутатська група «Партія «За майбутнє» підтримала проєкт бюджету на 2022 рік, де на Програму медичних гарантій передбачено 157,3 млрд грн. Це на 33,8 млрд грн більше порівняно з 2021-м. Понад 8,3 млрд заплановано на лікування онкологічних захворювань, що на 4,8 млрд перевищує видатки Програми медгарантій цього року. На лікування пріоритетних серцево-судинних недуг, зокрема інфарктів та інсультів, передбачено 4,8 млрд грн. Це більше на 1,8 млрд порівняно з 2021-м.
Щодо орфанних хворих, виявилося, що МОЗ навіть не має їх повного реєстру, відсутнє загальне бачення питання дороговартісного лікування цих пацієнтів. Ми надали свої пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми. У бюджеті на наступний рік вперше передбачені кошти для хворих, які потребують значних затрат (йдеться про спинальників). На законодавчому рівні ми це ухвалили, далі виконавча влада має виконувати свою роботу.
Читайте також: У Луцьку відбудеться унікальна вистава за участю акторів із синдромом Дауна та ДЦП.
