Чим завинили квіти ромашки?
Упродовж багатьох років нам розповідають про те, що лікарі часто призначають хворим так звані фуфломіцини. Ще частіше їх на власний розсуд купують люди в аптеках. Офіційно повідомляють, що торік в Україні громадяни витратили майже 14 мільярдів гривень на медикаменти, які не передбачені сучасними стандартами лікування
Центр громадського здоров’я недавно поінформував, що українці часто купують гомеопатичні, рослинні лікарські засоби, харчові добавки, препарати, які відсутні у клінічних настановах, у стандартах надання медичної допомоги, недостатньо вивчені з точки зору безпеки. На них пішло більше чверті з тих коштів, які люди витрачають на ліки загалом. «Висновки невтішні: 4 з 10 придбаних найпопулярніших препаратів неефективні», — йдеться у повідомленні.
За останніми підрахунками, українці витрачають за рік на ліки понад 60 млрд гривень. Часто люди залишають в аптеці останню копійку, економлять на хлібі, щоб позбутися страждань. А їх безсовісно обдурюють. То ж чим завинили квіти ромашки? Чому їх поставили в один ряд із тоннами шкідливої «хімії», на якій наживаються сильні світу цього?
Списків «фуфломіцинів» існує багато. Ті переліки, які час від часу оприлюднюють, настільки великі, що виникає враження, наче справжніх ліків у нас не існує. Не буду сперечатися про фармацевтичні засоби, які визнані препаратами з недоведеною ефективністю. А от за доступний і звичний усім рум’янок та інші трави, які чомусь потрапили «в немилість» і названі сумнівними засобами, хочу заступитися. Споконвічно люди рятувалися лікарськими рослинами. Їхня цілюща сила доведена столітнім досвідом. Через безгрошів’я часто рятуємося травами й тепер, посадити їх на городі чи зібрати в лісі можна без великих витрат.
З іншого боку, якщо хворим «впарюють» різний непотріб, видурюючи гроші, то куди дивляться відповідні контролюючі органи, МОЗ, влада загалом? Може, вони «в долі»? Увімкнеш телевізор — море реклами «чудодійних препаратів», зокрема і з переліку тих, що «не передбачені стандартами». Обіцяли заборонити це «зомбування», але аж через кілька років.
Важко зрозуміти логіку: то нас попереджають про небезпеку «фуфломіцинів», то нав’язують їх. Купила за порадою лікаря лінекс. Потім читаю, що діагнозу «дисбактеріоз» ніде в світі не існує, а до призначення пребіотиків у розвинених країнах ставляться з обережністю. Маю в аптечці ноотропіл, пірацетам, фезам, цинаризин, мексидол — офіційні джерела тепер пишуть, що це — плацебо-препарати, тобто порожня крейда. То чому ж ніхто не несе відповідальності за обман? Відповідь проста: фарміндустрія дає нечистим на руку мільярдні прибутки.
За останніми підрахунками, українці витрачають за рік на ліки понад 60 млрд гривень. Часто люди залишають в аптеці останню копійку, економлять на хлібі, щоб позбутися страждань. А їх безсовісно обдурюють. То ж чим завинили квіти ромашки? Чому їх поставили в один ряд із тоннами шкідливої «хімії», на якій наживаються сильні світу цього?
Читайте також: Як ми з дітьми опираємося «мовному коктейлю»
Марія КОРНІЮК, жителька Луцька
