Вирішили нарешті постити? Колонка Тамари Трофимчук
Тоді вітаю. Перше, що треба зрозуміти тим, хто прийняв таке рішення: ви не спізнилися. Почати постити ніколи не пізно. Звісно, дехто стримується в їжі всі 40 днів, але раз ви вже відчули таку потребу тільки тепер, не докоряйте собі. Той факт, що цей крок усе-таки зроблено, вже похвальний. Сподіваюся, що відповіді на найпоширеніші запитання щодо Різдвяного посту стануть вам у пригоді
1. Розберіться, що таке піст, відділіть головне від другорядного. Зрозумійте, що обмеження у чомусь — не самоціль. Так, треба відмовитися від найбільш очевидного: певних продуктів, метушні, розваг. Але все це не має сенсу без молитви, сповіді і причастя. Звісно, вище перерахованих заборон слід дотримуватися, тому що вони дійсно дієві: допомагають зосередитися не на тваринних потребах, а на духовних — поставити Ісуса Христа і Церкву на перше місце, а життєві клопоти відкласти на потім.
Головний сенс посту не в голодуванні, а в праці душі.
2. Головний сенс посту не в голодуванні, а в праці душі. Їжа повинна бути простою, але давати достатньо сил для щоденних справ і молитви. Важливо не осуджувати тих, хто постить менш строго. Гордість за свої «постні подвиги» зводить всі старання до нуля. Намагайтеся не ображати ближніх, аналізуйте власні вчинки, прагніть позбутися гріхів і шкідливих звичок. Господь чує тих, хто кається і щиро хоче змінитися.
3. Не перетворюйте своє рішення постити на випробування для рідних. Організуйте побут так, щоб вони не відчували себе обділеними.
4. Будьте уважні до свого здоров’я: піст не повинен йому зашкодити. Якщо вам не можна постити за медичними показами, дотримуйтесь порад лікаря. Пам’ятайте: до цієї справи можна підійти з іншого боку. Скажімо, відмовитися лише від улюбленої їжі або готувати її не так вишукано і смачно.
5. Не зациклюйтеся на стравах. У ситуації, коли немає можливості споживати те, що запланували, не з’ясовуйте, який у салаті майонез: пісний чи жирний.
6. Чи можна святкувати день народження під час посту? Дивлячись, як це робити. Якщо у вигляді бурхливого застілля, після якого важко згадати, що було напередодні, то однозначно — ні. Якщо ж зібратися за столом з мінімальною кількістю спиртного, без танців та інших неналежних розваг, із вдячністю згадати своїх батьків, душевно поспілкуватися, такий день народження цілком прийнятний. А от переносити святкування «на після посту», щоб дозволити собі як годиться випити, — неправильно.
7. Якщо піст було порушено, у цьому треба покаятися і намагатися в майбутньому бути стійкішим. Головне — не відступати і продовжувати свій покаянний шлях. У випадку невдачі не треба ставити хрест на своїх стараннях, а обов’язково йти далі.
Читайте також: Річниця Об'єднавчого собору: Епіфаній подякував Порошенку за підтримку Церкви.
