До мами за порадою. Погляд Оксани Коваленко
— Не хотів сваритися, а якось так вийшло, що вона на мене надулася. Тепер, певно, чекає, що я першим подзвоню. — А ти візьми й зателефонуй
Нечасто старші діти діляться своїми проблемами і проблемками. Але іноді, коли напередодні небо у сімейних стосунках було без жодної хмаринки, хтось із наших «маленьких дорослих» може прийти до мами на пораду. Так сталося з моєю знайомою. Дівчина її сина зателефонувала йому й сказала, що дуже хоче побачитися, а він запропонував скинути їй на мобілку «відосик із собою любим». Вона образилася й кинула трубку. А він і собі закопилив губу, «бо ж нічого такого не зробив». Подібних історій про непорозуміння тисячі, та для кожного своя найбільш пекуча. То як діяти мамі?
Таке бувало й у нас із твоїм татом. Коли я витирала сльозу через його слова, він знизував нерозуміюче плечима. В молодості таке сприймала дуже боляче.
Моя знайома розповідала, що мусила з усіх сил ховати усмішку й бажання вказати синові пальцем на те, що його кохана хотіла тепла й уваги, а не можливості оцінити його почуття гумору. (Відео зі собою, до слова, він одразу ж надіслав, попри кинуту трубку). Жінка мовчки вислухала обурення, що він ні в чому не винен і що першим миритися не збирається. Тема стара, як світ. Тож хлопець почув, як мама оцінила усе начебто звіддаля: «Таке бувало й у нас із твоїм татом. Коли я витирала сльозу через його слова, він знизував нерозуміюче плечима. В молодості таке сприймала дуже боляче. А як пожили, то й зрозуміла, що іноді дійсно неправильно «чула» його». Ця жінка діяла інтуїтивно. Син не почув ані пів слова натяку на те, що щось зробив не так. Але він зрозумів, що його дівчині боляче. Чому? Можливо, тому, що жінки й чоловіки справді сприймають світ по-різному. Можливо, не збігається настрій. Є тисяча причин, чому «нам добре» перетворюється на «нам погано». Докопатися до істини буває важко, а тим більше, коли ще тільки набуваєш досвіду... Важливо хотіти ставити собі питання або хоч би щоб це робив хтось інший. Син почув від мами таке: «Як тобі здається, твоя дівчина, коли набирала тебе, хотіла повеселитися чи щось інше?»
У будь-яких конфліктах вирішальним стає бажання одного з двох перестати збирати аргументи на свою користь, піднятися вище над непорозумінням і зробити той важкий перший крок. І може, нам допоможе аргумент, що винних іноді нема: просто пара уміє крокувати в ногу, але іноді й збивається.
Якщо маєте, шановні читачі, свої відкриття про такий складний сімейний світ, який психологи досліджують століттями й досі щось винаходять, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.
