«Чую, знаю – не мине: вакцинують і мене!» (Фотоконкурс)
Коли заголовок викликає усмішку, значить, він потрапив у десятку – і знищив енну кількість бацил того клятущого коронавірусу. А коли, крім підписів до світлин, Ви ще й трішки відкриваєте своє серце в листах, то це не тільки додає нам сил не опускати руки, а й окриляє у роботі
«Пише до Вас постійний читач ваших видань Павло Олех з Любомля. Не знаю, чи надійде вчасно мій лист на конкурс. Справа в тім, що мене, як то кажуть, на цілих три тижні вибив із сідла підступний коронавірус. Такої хвороби я б і ворогу не побажав. Отож закликаю: люди – вакцинуйтеся!»
Підтримую як ніхто цей заклик, бо теж чотири дні у лікарні дихав за допомогою кисню.
«Наша сім’я «Волинь-нову» виписує більше 75 років. А ось вже другий рік передплачуємо всі ваші чотири газети. Примірники чудові за змістом, допомагають духовно жити. А «Так ніхто не кохав» і «Читанку для всіх» приношу у наш гурт «Сузір’я», і по черзі перечитуємо. Веду, так би мовити, агітаційну роботу. До речі, наш гурт «Сузір’я» в жовтні став переможцем Всеукраїнського конкурсу серед аматорських колективів. Вітайте нас! Ще раз бажаю успіхів у вашій так потрібній справі. З повагою Арсентій Боритюк, м. Устилуг Володимир-Волинського району».
Не просто вітаємо, Арсентію Арсентійовичу, а кажемо гучне «Браво!» – чекайте із «Сузір’ям» скоро у гості наших журналістів.
«Сиджу в декретній відпустці із синочком Іллюшею. Захотілось почитати щось для душі, на розкладці, де продають газети, порекомендували вашу. До жовтня місяця не знала, що є така. Сподобалось, чекаю наступного номера «Так ніхто не кохав». І навіть вирішила взяти участь у конкурсі «Стоп-кадр». До нової зустрічі з вашою газетою. Будьте здорові!» – бажає нам Таня Антоніна із села Лище Луцького району Волині. Навзаєм! Те, що Ви тепер із нами, – наша перемога року.
А підсумувати 2021-й допомогла уродженка Луцька, але тепер киянка, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Ольхова, яка, підбираючи на моє прохання в цей номер зимову лірику, надіслала і цей вірш Світлани Дідух-Романенко. Не стримався – і взяв його в свою колонку.
Підсумки року
Каже: На, похворій і подумай над поведінкою,
ось тобі тести, ось домашня робота – роби.
Ті, що в гробах, і ті, що ще ляжуть в гроби,
Будуть тобі снитися, інколи.
З року у рік доживаєш, дотягуєш до весни,
Де і беруться сили, це щось у генах.
Рік, наче сповідь, був болісним і складним.
Рік був страшенним.
Рік, наче прірва, – бійся, але лети.
Рік, ніби безвість, розпався на сни і луни.
З нього виходиш, як з бою, німим і безумним,
З нього виходиш…чи ж ти?
Їж мандарини, пий свій гропринозин,
Спи, ніби предки були ведмедями бурими,
Буря магнітна зміниться сніжною бурею,
Тисячі зим
Ходять-заходяться кашлем сухим і вогким.
На, похворій, перевідчуй цей день.
З чорного року ти вперто виходиш на вогники світлих людей…
(Світлана ДІДУХ-РОМАНЕНКО).
Тому хай це і буде Вам новорічним побажанням: виходьте на вогники світлих людей! А вони точно читають-перечитують «Так ніхто не кохав». Хто ще ні – гайда передплачувати!
Хай це і буде Вам новорічним побажанням: виходьте на вогники світлих людей!
А тепер давайте знову вдаримо позитивними емоціями по москалях, коронавірусу та всіх інших негараздах – і прочитаємо веселі підписи 11-го туру нашого літературного фотоконкурсу «Стоп-кадр».
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор місячника «Так ніхто не кохав».
* * *
Ой що ж то за гвалт учинився!
То мій милий Васько та на Мурці оженився!
(Таня АНТОНІНА, с. Лище Луцького району Волині).
* * *
«Кохана, то це «ізмєна»?!
Що робить кіт-сусід на нашій перині?!»
* * *
«Як жити маєм далі, кицю-мамо,
Коли такі вже ціни в нас на сало?»
(Микола МАЇЛО, м. Житомир).
«Як жити маєм далі, кицю-мамо, коли такі вже ціни в нас на сало?»
*
«Рятуйте! На побачення біжу у гай!
Сертифікат про щеплення потрібен вкрай!»
* * *
«Ну і що ж я наробив?
Чого так кричати?
Та ж лише котлети з’їв.
Не чіпав я каші!»
* * *
Боже, як я поспішав, щоб першим раненько
«Так ніхто не кохав» виписать швиденько!
(Наталія НЕЛІНА, смт Вендичани Вінницької області).
* * *
Моя Мурка люба ранесенько встала.
І до Миколая список написала.
Хоче нову шубку, буси й черевички,
І щоб не забув я про усі дрібнички.
Ой великий список, треба все придбати.
Та ще примудритись — під подушку впхати!
(Ольга ПЕТРОВА, м. Луцьк).
* * *
У лукомор’я дуб спиляли,
Кота з того дуба зігнали.
Тепер він перестав пісень співати —
Агресію став до туристів проявляти.
* * *
– Я не кіт Бегемот із «Майстра і Маргарити».
Та якщо злий — можу будь-кому карка скрутити.
* * *
Щось мій котик наче сказивсь,
Може, він теж ковідом заразивсь?
(Павло ОЛЕХ, м. Любомль Ковельського району Волинської області).
Підсумки «Стоп-кадру» №11 (2021):
ІІІ місце (50 гривень призових):
Про коронавірус
Хазяйка прочитала,
І мене швиденько
Провакцинувала.
І шукає знову,
Що б ще почитати...
Хоч би не понесла
Завтра каструвати?!
(Ольга ПЕТРОВА, м. Луцьк Волинської області).
*
ІІ місце (75 гривень призових):
«Батько наш – Бандера...» – з ранку і до ночі:
від цієї пісні кіт-москаль вирячив аж очі...
(Микола МАЇЛО, м. Житомир).
*
І місце (125 гривень призових):
Чую, знаю – не мине:
Вакцинують і мене!
Вова «тисячку» дає,
У театри всіх зове,
У театри та музеї,
Фітнес-клуби, галереї —
Не життя, а просто рай,
Так що, душечко, гуляй!
(Валентина КЛЮЧНІКОВА, м. Луцьк).
Тур №12 (2021):
А сьогодні ми пропонуємо помізкувати над підписами до цієї такої милої картини. Щось подібне бачили? Я, звісно, не тигра маю на увазі. А тварин, які живуть у Вас. Маєте фото чи цікаві історії? Поділіться! Кожен учасник може запропонувати до 5 січня 2022 року будь-яку кількість варіантів підписів і надіслати їх нам на адресу: 43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, «Так ніхто не кохав», або на електронну – [email protected].
Увага! Не забудьте вказати свої дані, щоб отримати 250 гривень призових, якщо станете абсолютним переможцем конкурсу.
Читайте також у нас: «На Волині назвали команду чемпіонів 2021 року».