Серійний убивця Роберт Модслі решту життя проведе у підземній спеціальній камері, виготовленій зі скла та бетону

Вбивав збоченців

Злочинець отримав прізвисько Ганнібал після того, як виїв ложкою мозок жертви. Чоловік уже провів майже 40 років в «одиночці», оскільки його визнали надто небезпечним, щоб він міг перебувати поруч з іншими в’язнями. Спеціальну камеру для Ганнібала побудували у 1983 році, пише «Обозреватель».

Роберту Модслі був лише 21 рік, коли він вчинив своє перше вбивство. Хлопець, який на той час підробляв чоловічою проституцією, зарізав одного зі своїх клієнтів. Той показав Роберту фотографії зі зґвалтованими та побитими ним дітьми, це розлютило Модслі й він убив збоченця. Всього через два дні злочин розкрили, а Роберта заарештували.

Обстеження засвідчило, що юнак неосудний, тому його відправили у психіатричну лікарню Бродмур, де була найнадійніша в Британії охорона та найсуворіший режим утримання. Після трьох відносно спокійних років ув’язнення Модслі у 1977-му разом із ще одним злочинцем напав на одного з пацієнтів, який проходив примусове лікування від педофілії — ​Девіда Френсіса. Модслі з напарником забарикадувалися в одній із палат і протягом дев’яти годин жорстоко знущалися над Френсісом, закатувавши його до смерті. А коли Модслі зі спільником нарешті здалися, то рятувати вже було нікого — ​Френсіса розчленували саморобними ножами. Розтрощена черепна коробка вбитого була порожня, а на місці мозку стирчала столова ложка.

Привертає увагу, що Модслі вбивав ґвалтівників і тих, хто знущався над дітьми. Можливо, це тому, що сам убивця в дитинстві постраждав від вкрай жорсткого ставлення свого батька.

Після цього жорстокого вбивства його визнали занадто небезпечним, щоб залишати в Бродмурі, і перевели до в’язниці суворого режиму Вейкфілд. І вже наступного року Модслі примудрився влаштувати і там криваву вакханалію. Він спочатку порізав ножем та задушив свого співкамерника Солні Дарвуда, який відбував термін за серію зґвалтувань. А потім у тюремному коридорі порішив Білла Робертса, ув’язненого за сексуальне знущання із семирічної дівчинки.

 Привертає увагу, що Модслі вбивав ґвалтівників і тих, хто знущався над дітьми. Можливо, це тому, що сам убивця в дитинстві постраждав від вкрай жорсткого ставлення свого батька, який навіть зґвалтував хлопчика.

Найкращі роки життя провів у монастирі

Після цього випадку Роберта Модслі на 5 літ закрили в одиночній камері. Але цього здалося мало — ​і для нього створили спеціальну камеру з високим рівнем безпеки, яку назвали скляною кліткою. Цей бокс із бетону та скла має розміри 5,5х4,5 м, у ньому нема вікон, які б виходили на вулицю. Єдиними меблями в камері є стіл і стілець, виготовлені з пресованого картону, а унітаз і раковина прикручені до підлоги. Ліжко Модслі являє собою бетонну плиту. В одній із прозорих стін є щілина, через яку охоронці передають Модслі їжу та інші необхідні речі.

Читайте також: Після смерті дружини, чоловік почав ґвалтувати 12-річну доньку.

При цьому в’язневі дозволяється займатися фізичними вправами протягом однієї години на день. Коли він іде на тренажерний майданчик, його супроводжують шість озброєних до зубів охоронців і він ніколи не має доступу до інших ув’язнених. Під час інтерв’ю ВВС Модслі поскаржився, що відчуває себе «мучеником» в одиночній камері, і стверджував, що став забувати мову.

За словами чоловіка, ув’язнення наштовхнуло його на спогади про дитинство, коли його регулярно закривали й били. Крім нього, у батьків було ще 10 дітей. Роберта у шестимісячному віці та ще трьох його старших братів віддали до дитячого притулку при католицькому монастирі. Там Роберт пробув до 6 років. Він згадує цей час як найкращі роки свого життя, адже черниці дбали про нього, читали йому книжки.

Але батьки раптово згадали про нього та його братів і забрали дітей із монастирського притулку додому. З цього моменту в житті Роберта настало справжнє пекло. Його регулярно били, а якось батько замкнув хлопчика в кімнаті на шість місяців, посадивши на хліб та воду. Також Модслі згадує випадок, коли п’яний батько зґвалтував його за розбиту склянку.

У 2000 році убивця попросив пом’якшити умови його ув’язнення. Він просив дати йому папугу, з яким він би міг спілкуватись. У випадку, якщо у цьому проханні буде відмовлено, Роберт просив дати йому капсулу ціаніду, щоб він міг накласти на себе руки. Обидва запити були відхилені, і він залишився доживати свій вік у скляній камері, розташованій під в’язницею Вейкфілд.