Копія чудотворного образу, яким опікувався Данило Братковський, прикрасить Хрестовоздвиженський храм Луцька.
Ікону луцької художниці освятив владика Михаїл
Майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Ольга Навротюк активна учасниця Недільної школи, що діє при Братській церкві Воздвиження Хреста Господнього. Найменших парафіян вона навчає майстерності писанкарства, народного розпису на склі, створення різноманітних хендмейд виробів. Сама ж найбільше захоплюється малярством
Нещодавно, коли у головному храмі древнього Луцького братства вшановували пам’ять мученика Данила Братковського, митрополит Луцький і Волинський Михаїл під час служби освятив оновлений іконостас і копію чудотворної ікони Пілганівської Божої Матері (без клейм), яка зберігається в церкві архістратига Михаїла в селі Промінь неподалік Луцька. Репродукцію образу, яким опікувався Данило Братковський і збирав свідчення про «чудеса пулконовські», виконала Ольга Навротюк.
Зізнається, що над створенням ікони працювала цілий рік. Перед цим взяла благословення у священника, їздила кілька разів у Промінь, де відвідувала служби, молилася біля чудотворного образу, а вдома відтворювала його олійними фарбами на полотні.
Репродукцію образу, яким опікувався Данило Братковський і збирав свідчення про «чудеса пулконовські», виконала Ольга Навротюк.
— Писала, коли був відповідний душевний стан. Іконопис — це не так просто, — каже художниця.
Свій перший образ, розповідає лучанка, написала на честь небесної покровительки княгині Ольги. Він також освячений, висить між іншими образами вдома.
— Ікона Пілганівської Божої Матері — друга моя робота, але я планую займатися іконописом, хочу далі вчитися і розвиватися в цьому напрямку, — каже Ольга Навротюк.
Говорить про те, що тривалий час боялася писати лики святих. Вважала, що це роблять «спеціальні» люди: монахи, високодуховні особи…
— Я ж звичайна мирянка. Хоч до церкви ходила змалку разом із бабусями, які були дуже набожними, — зазначає художниця. За її словами, відтворити Пілганівську Богоматір запропонував священник, який знав про дар малювання і вирішив, що жінці під силу зробити копію легендарного образу. Також лучанка розповідає історію, яка і спонукала до іконопису:
— Якось поїхала у Львів, де в мене вкрали сумочку. Плакала не за гаманцем, телефоном чи документами. Найбільша втрата — іконка Казанської Божої Матері, яку подарували в Жидичинській Свято-Миколаївській церкві під час мого хрещення. Ніколи з нею не розлучалася, вважала оберегом. Я її «відчувала», вона мені була близькою. За якийсь час, коли вже замовила новий паспорт, подзвонила зі Львова жінка, на жаль, вже не пам’ятаю її імені, і повідомила, що діти знайшли в болоті мою сумочку без цінних речей, звісно. Але головне — ікона була на місці! — розповідає пані Оля. — Мене цей випадок дуже зачепив. Подумала: іконка до мене повернулася — дива таки бувають! І я вірю, що це чудо Боже є в житті кожної людини! Треба тільки надіятися і вірити! — каже Оля Навротюк.
Понад 10 років лучанка займається з наймолодшими парафіянами у Недільній школі. Проводить з дітками майстер-класи, організовує ярмарки. До речі, під час минулого благодійного заходу зібрали 8 тисяч гривень. Їх передали в онкогематологічне відділення Волинської обласної дитячої лікарні. 9 січня у церкві провели різдвяну виставу. Записали її на конкурс дитячих вертепів, що відбудеться 16 січня у Луцьку. Сподіваються, що з Божою допомогою Новий рік буде кращим за попередній.
Читайте також: 10-річна волинянка – призерка Міжнародного конкурсу мистецтв (Фото).
