15-річний волинянин прийняв пологи у мами. Хлопчика назвали Захаром

Йдеться про Кристину Єсейкіну та Юрія Жука, які живуть у селі Березовичі Володимир–Волинського району. Поява на світ наймолодшого синочка, якого назвали Захаром, незвичайна, адже пологи в жінки почалися в автомобілі перед обласним перинатальним центром, куди приїхали березовичівці. Поки чоловік бігав, шукаючи вхід до медичного закладу, мамі допоміг роздягнутися і прийняв голівку немовляти його 15–літній брат Юрій.

Пологи були настільки стрімкі, що дитя народилося буквально за хвилин десять.

Ця подія сталася останнього дня 2021­го опівдні. Тож Новий рік Кристина зустрічала у перинатальному центрі. Ну а кутю на Святвечір уже їла разом зі своїм чималим сімейством. Про екстремальну ситуацію, в якій опинилася і вона, і чоловік, а головне — ​15­літній син, тепер згадує як людина, яка, за її словами, вміє мобілізуватися, одержавши неабияку порцію адреналіну, а потім, відійшовши після пережитого, все спокійно проаналізувати. Про день 31 грудня ми говорили з жінкою по телефону. Насамперед цікавлюся, чому не в райцентр поїхали, до якого все­таки ближче з Березовичів, а до Луцька. Виявляється, під час вагітності Кристина стояла на обліку у жіночій консультації Володимира. Але оскільки вона має великий ступінь варикозу, що могло обернутися проблемою під час пологів, то заздалегідь одержала направлення у Волинський обласний перинатальний центр, де є відповідні спеціалісти, котрі нададуть допомогу у разі виникнення якогось ускладнення. Ось чому чоловік і повіз її в цей медичний заклад.

— До Луцька ми доїхали за пів години — ​не секрет, що чоловік і правила дорожнього руху порушував, аби встигнути. Коли вже були на Набережній, то я зателефонувала на номер служби «103» й надала інформацію про те, що у мене не перша вагітність, тож пологи можуть бути стрімкі, і до того ж є протипоказання. Попросила, аби зі «швидкої» подзвонили в перинатальний центр й повідомили, що до них їде така пацієнтка. У відповідь почула, що у них нема зв’язку з цим медичним закладом (я нічого не вигадую, бо ж це легко перевірити, оскільки всі дзвінки записуються). А на проспекті Соборності біля «Там­Таму» у мене вже відійшли води. Тож коли ми приїхали до перинатального центру, то стало ясно, що я… народжую.

Поки чоловік бігав, шукаючи вхід до медичного закладу, мамі допоміг роздягнутися і прийняв голівку немовляти його 15­літній брат Юрій. А вже чоловік, котрий якраз підоспів, — ​узяв синочка на руки й поклав на сидіння. Прийшла на допомогу й лікар­інтерн Наталія Мороз, котра випадково опинилася поруч і почула крик в машині. Пологи були настільки стрімкі, що дитя народилося буквально за хвилин десять. Про медперсонал перинатального центру, в палату якого врешті­решт потрапила, Кристина Єсейкіна відгукується з вдячністю: «Зробили все, що треба»… Мовляв, якби мали інформацію, яку надавала, телефонуючи на «швидку», то й відповідно зустріли б, і тоді менш екстремальною була б поява на світ синочка. Він, до речі, народився з вагою 3930 грамів — ​найбільшою з усіх дітей подружжя, яке познайомилося на Майдані під час Помаранчевої революції напередодні Нового 2005 року, а вже 12 січня їх повінчав на Хрещатику отець Валерій. 

Читайте також: Дівчина була шокована: хлопцю допомогли освідчитись поліцейські