«Керівництво шахти № 10 надавало в оренду копальні свої ж авто, які обслуговувались за кошти підприємства, але використовувались в особистих цілях…»

«Не 80 відсотків, а тільки 50»

— Едуарде Вікторовичу, ви скеровані Міністерством енергетики в Нововолинськ і вже другий рік працюєте на шахті № 10. Як би охарактеризували стан справ підприємства відразу після вашого призначення?

— Як катастрофічний. За всі роки будівництва, а почалося воно в далекому 1989 році, неодноразово змінювалися підрядники, які виконували роботи з проведення та кріплення гірничих виробок. Загалом за документами шахта споруджена більш як на 80%, і на це витрачено понад 1,7 млрд гривень з Державного бюджету України. Але така готовність — ​це гучно сказано. Цифра — ​на 2014­-й рік, а з тих пір фактично все подорожчало на 30 відсотків. Багато чого змінилося, застаріло. Тому реально шахта готова десь на 50 відсотків. Зараз задіємо науково­дослідні інститути. Вони, проаналізувавши інформацію, оцінять реальний стан об’єкта, зокрема, скільки фінансового ресурсу вкладено й скільки ще потрібно, аби її завершити, якщо таке рішення буде прийнято.

Загалом за документами шахта споруджена більш як на 80%, і на це витрачено понад 1,7 млрд гривень з Державного бюджету України.

 Спочатку мене призначили керівником державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська», яке було створене з метою завершення будівництва та пуску в експлуатацію першого етапу копальні в установлений термін. Тоді підприємство мало більш як 120 млн гривень кредиторської заборгованості. Тому моїм першочерговим завданням було визначити її причини. За період 2018–2020 р. р. заробітна плата працівникам тут виплачувалася із затримкою у 6 місяців, росла заборгованість за спожиту електроенергію, ремонт, не проводилися ревізія та наладка стаціонарного обладнання, не оновлювалися засоби індивідуального захисту, до того ж постійно накладалися штрафи. Виникла загроза знеструмлення критично важливих споживачів, що, як наслідок, спричинило б затоплення гірничих виробок та ланцюгову реакцію невідворотних економічних, соціальних і екологічних проблем.

«Зловживання призвели до боргів»

— Із ваших слів виходить, що держава не фінансувала будівництво?

— Якраз навпаки! Витрати, пов’язані з прогресом будівництва, компенсувалися. Хоч дещо із затримками, але держава виділяла асигнування щороку. А ось неефективне ведення фінансово­господарської діяльності керівництва якраз і спричинило виникнення такої ситуації. В результаті більш детального вивчення проблеми виявили витрати, які, при збитковій діяльності, були недоцільними. Керівництво підприємства вводило в штатний розпис посади з метою працевлаштування родичів, виділяло фінансову допомогу іншому підприємству в той час, як перед своїми працівниками існувала заборгованість. Перші керівники надавали в оренду шахті свої ж автомобілі, ремонтували, заправляли паливом за кошти копальні, причому продовжували використовувати їх в особистих цілях. Утримували працівників, які на певному етапі будівництва не були затребувані. Встановили факти виплат до пам’ятних дат, матеріальних допомог, преміювання працівників, які не пов’язані з основними видами діяльності підприємства. «Тягнуло» об’єкт на дно нарахування середнього тримісячного заробітку під час звільнення робітника, а потім, бувало, його приймали назад на роботу.

— Тобто кошти, які були спрямовані на цільові виплати, йшли не за призначенням?

— Саме так. Зараз проводиться серйозний скрупульозний незалежний аудит та перевірка податковою службою, щоб отримати відповіді на всі питання. Оскільки видатки на утримання шахти у безаварійному стані не передбачені в проєкті «Будівництво шахти № 10 «Нововолинська», виникла необхідність тимчасово призупинити його виконання та перейти на «Технологічний паспорт утримання», згідно з яким державою профінансовані роботи з утримання у безаварійному стані незавершеного будівництва шахти у 2021 році. Для цього довелося йти на непопулярні кроки, зокрема приводити штат у відповідність, іншими словами — ​скорочувати працівників. Але головне, що об’єкт збережено, а державні інвестиції не втрачено.

Заробітну плату, виплати за відпустки працівники одержують вчасно, здійснюємо повний розрахунок за спожиту електроенергію, ремонт, ревізія та наладка стаціонарного обладнання виконуються згідно з графіком, відсутні штрафи. Порівняно із 2018–2019 роками вдалося покращити фінансове становище підприємства, відновити матеріально­технічне забезпечення та придбати необхідні засоби колективного та індивідуального захисту для тих, хто задіяний на утриманні об’єкта у безаварійному стані. Збережені соціальні гарантії всіх працівників. Фінансування здійснюється безперебійно та у повному обсязі.

Читайте також: На Любешівщині відремонтували ліцей (Фото)​.

«Чи доцільно добудовувати?»

— Які ваші подальші дії на керівній посаді підприємства?

— Оскільки держава не може постійно виділяти кошти на утримання у безаварійному стані, вже сьогодні розробляються документи для виготовлення техніко­економічного обґрунтування доцільності добудови шахти № 10 «Нововолинська». Його висновок вкаже чіткий напрям подальшої роботи. У разі доцільності будемо розробляти Програму виконання робіт до пуску в експлуатацію, в іншому випадку забезпечуватимемо альтернативне використання наявних потужностей незавершеного будівництва та максимально зберігати державні інвестиції.

— Ще з 2018 року недобудована шахта № 10 значиться у списку об’єктів малої приватизації. Чи може вона розраховувати на якогось інвестора?

— У такому вигляді, як зараз, навряд. Відомо, що раніше на підприємство приїжджали потенційні інвестори як з України, так і з інших країн. Та в результаті виходило так, що інтерес пропадав.

— Чи є екологічна небезпека у випадку, якщо її передумають завершувати?

— Будь-­якому рішенню щодо подальшої експлуатації незавершеного будівництва, як правило, передує виготовлення проєктної документації, в якій обов’язково буде передбачено екологічний аспект. Питання впливу на екологію контролюється особливо ретельно. Якщо хтось розповідає, що може трапитися вихід газу чи води на поверхню — ​це не відповідає дійсності.

— Наскільки розраховуєте на підтримку волинських народних депутатів, які найбільше піклуються про свій край?

— Моя позиція — ​дії на користь держави. Для цього намагаюсь знаходити спільну мову з усіма парламентарями. Я за те, щоб шахту завершити і добувати вугілля. Але до всього потрібно підходити зважено, а свої наміри підкріплювати аргументами.

— Які ваші враження від Нововолинська?

— Маленьке, гарне й затишне містечко, яке має вигідне розташування й працьовитих людей. Думаю, що в нього буде гарне майбутнє.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.