«Йому комп’ютер дорожчий від батьків…»: що робити, якщо дитина залежна від гаджетів

Тиха трагедія, про яку не можна мовчати

Саме так характеризує подібні ситуації Вікторія Прудей, магістр Медичної школи при університеті Торонто, яка має великий досвід роботи з дітьми та батьками. На підтвердження наводить статистику: за останні півтора десятиліття зросла кількість психічних розладів у неповнолітніх, поширеність синдрому дефіциту уваги збільшилася на 43%, підліткової депресії — ​на 37%, частота самогубств у віковій категорії 10–14 років подвоїлася.

«Що ще нам треба, аби поглянути правді у вічі? Ні, вони не народжуються такими! І це не вина школи та системи. Проблема в тому, що ми самі позбавляємо синів і дочок основ здорового дитинства, це, зокрема, чітко окреслені межі й настанови, обов’язки, збалансоване харчування і достатній сон, рух і свіже повітря, цікаве дозвілля, спілкування. Змалку діти ростуть із відчуттям, що їм усе дозволено. Дорослі забезпечують своїм чадам нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення», — ​перелічує найпоширеніші помилки у вихованні Вікторія Прудей і дає прості поради, як запобігти «мовчазним трагедіям» у родинах.

«Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — ​батьки дитини, а не її друзі. Купуйте те, що потрібно, а не те, що їй хочеться. Не бійтеся відмовляти. З раннього віку залучайте малечу до справ (складати речі, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.). Привчайте лягати спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети. Заохочуйте до відповідальності та незалежності. Не захищайте від дрібних невдач. Не складайте і не носіть за дитиною портфель, не приносьте їй у школу домашню роботу, яку вона забула… Навчіться бути терплячими й дайте можливість синам і дочкам вільно проводити час, щоб у них була можливість занудьгувати та проявити свої творчі пориви. Для цього не оточуйте їх постійними розвагами, не підсовуйте електронні пристрої й самі намагайтеся не використовувати їх за їдою, в машині, в магазині».

Чому гаджети називають «цифровим героїном»?

Давно відомо, що більшість керівників технологічних компаній, IT-гігантів із Кремнієвої долини обмежують своїх дітей у користуванні надсучасними девайсами. Колись журналіст The New York Times під час інтерв’ю зі Стівом Джобсом, «батьком Аpple», запитав, чи люблять його діти iPad. «Вони не користуються ним», — ​відповів той.

І Тім Кук, який замінив Джобса на посаді генерального директора компанії після його смерті, публічно заявляв, що не хотів би, аби його племінниця за гаджетами гайнувала час, використовувала соціальні мережі. Й Еван Вільямс, засновник Blogger і Twitter, раніше зізнавався, що його сини теж мали подібні обмеження. На відміну від паперових книг, які можна було читати скільки завгодно, користуватися планшетами і смартфонами дозволялося не довше години на день.

Діти до десяти років дуже швидко сприймають нові технології й особливо легко впадають у залежність. Тому їм не варто просиджувати за планшетами більше 30 хвилин.

Спеціалісти стверджують, що діти до десяти років дуже швидко сприймають нові технології й особливо легко впадають у залежність. Тому їм не варто просиджувати за планшетами більше 30 хвилин. Для 10–14-річних учнів використання комп’ютерів доцільне тільки для виконання шкільних завдань, вважають деякі науковці.

Дослідження сканів мозку показують, що комп’ютерні ігри впливають на лобову ділянку кори головного мозку — ​контролюючу дофамінову систему, що відповідає за винагороди, увагу, короткочасну пам’ять — ​так само, як кокаїн.

Вони настільки сильно збуджують мозкову діяльність, що в організмі підвищується рівень дофаміну й виникає формування залежності. Саме через такий ефект доктор Пітер Вайбрау, директор факультету неврології в Університеті Каліфорнії в Лос-Анджелесі, називає екрани «електронним кокаїном», а китайські дослідники охрестили їх «цифровим героїном». Сотні клінічних досліджень підтверджують, що гаджети провокують депресію, дратівливість та агресію і можуть призвести до психотичних наслідків, за яких гравець втрачає зв’язок із реальністю.

Читайте також: У волинському виші відкрили сучасний спорткомплекс за 21 мільйон гривень.

«У моїй клінічній роботі з більш ніж тисячею підлітків за останні 15 років я переконався: коли дитина переступає межу залежності, вилікувати її буває дуже складно. Я стикався з тим, що порятунок від героїну і метамфетаміну проходить легше, ніж у випадку з гравцями, які загубилися в матриці, або залежними від соціальних мереж», — ​застерігає доктор Ніколас Кардарас, виконавчий директор одного з центрів реабілітації у США.

На його думку, допомога потерпілому в таких випадках має починатися з детоксикації. Це означає: жодних комп’ютерів, смартфонів, планшетів і навіть телевізорів протягом 4–6 тижнів. Відверто поговоріть із дітьми про те, чому ви обмежуєте час із гаджетами.

«Коли я розмовляв із синами-близнюками, то чесно казав, чому не хочу, щоб вони грали у відеоігри. Кожна десята людина має схильність до залежностей. Я пояснюю, що деякі діти настільки захоплюються своїми пристроями, що їм важко зупинитися, контролювати час. Вони перестають грати в бейсбол, читати книги, цікавитися наукою та природою, віддаляються від своїх друзів у реальному світі, — ​ділиться досвідом доктор Кардарас. 

У своїй книзі «Діти світла: як залежність від екранів поглинає наших дітей та як перервати транс» Ніколас Кардарас розповідає реальну історію хлопця, який упродовж чотирьох років бореться за одужання. Він давно виніс комп’ютер зі спальні, і родинні вечері також проходять без гаджетів. Але його мати все ще не втрачає пильності, бо, як і у випадку інших залежностей, рецидив може підкрастися в будь-який момент.

Оксана КРАВЧЕНКО