Внаслідок перемоги Зеленського Коломойський зміг купувати в ОРДЛО вугілля для «Центренерго» – розслідування Тетяни Чорновол

Великого резонансу викликала справа проти Петра Порошенка про те, що в 2014 році державне «Центренерго» працювало на вугіллі з окупованої території. Але спочатку варто зʼясувати, а чи при ЗЕ-владі «Центренерго» не працювало на вугіллі з ОРДЛО?

Перед пошуком вугілля з ДНР і ЛНР на «Центренерго» варто зауважити, що шукати сліди вугілля з ОРДЛО на теплостанціях в Україні часів Зеленського, насправді, немає великого сенсу. Оскільки вугілля з ОРДЛО – це антрацит, а Зеленський отримав в спадок від попередньої влади таке «Центренерго», де антрацит вже був не потрібен. А все тому, що попередня влада переобладнала всі необхідні для енергобалансу країни потужності «Центренерго» під українське вугілля, газової групи. І це був справжнісінький подарунок «зеленій» владі від «майданівської».

На початку 2019 року 5 великих енергоблоків «Центренерго» (всі необхідні для енергобалансу) були перебудовані під українське вугілля газової групи. Видобуток був налагоджений, збагачувальні фабрики працювали. Жоден антрацит, ні російський, ні сепарський, ні африканський не був уже потрібен для державної кампанії.

Якщо дослідити дані митної бази про імпорт вугілля в Україну у 2019–2021 роках, в яких не повинно взагалі бути антрацитного вугілля, його й немає у першій половині 2019-го, коли президентом був Петро Порошенко. Але восени того ж року у митній базі є сотні вагонів з російським антрацитним вугіллям для «Центренерго», станціями прибуття якого були станції Трипілля-Дніпровське та Лиман, які знаходяться біля Трипільської та Зміївської ТЕС.

Це означає, що в першу ж осінь Зеленського, на «Центренерго» увімкнули замороженні «антрацитові» енергоблоки. Отже «нова влада» встановила нову державну політику – купувати у Путіна «криваве вугілля». 

Найбільшим злочином є те, що в державному «Центренерго» запустили старі «антрацитові» енергоблоки і відмовилися від вугілля українського видобутку. Так «зелена» влада заковтнула гачок енергозалежності від Росії.

Найбільше тут обурює, що для того, щоб імпортувати «ворожее»  вугілля нова влада перекреслила здобутки попередників. Найбільшим злочином є те, що в державному «Центренерго» запустили старі «антрацитові» енергоблоки і відмовилися від вугілля українського видобутку. Так «зелена» влада заковтнула гачок енергозалежності від Росії.

В інформації про імпорт «російського» вугілля для державної компанії фігурують 2 фірми «Нафта Форс» та «Синтез оіл», які належать олігарху Ігорю Коломойському. Російське вугілля чи вугілля з ОРДЛО дуже рідко в 2019-2020 роках купувалося «Центренерго»  напряму. В основному воно потрапляло на ТЕС за посередництвом цих двох фірм. На ці факти давно звертали увагу українські журналісти розслідувачі й навіть намагалися порахувати прибутки в кишені Коломойського. 

«Скільки осідало в кишенях фірм перекупників з пулу Коломойського. Ці фірми заробили знають тільки організатори поставок. Проілюструємо так 7 грудня 2019 року. В цей день на митниці проводиться закупівля вугілля марки «Т» у «Сибенерговугілля» купують дві фірми «Центренерго» напряму та «Синтез оіл» та за однаковою ціною  от тільки «Синтез оіл» перепродає «Центренерго» дорожче. З націнкою 200 грн на тонні. На тих обсягах, така націнка перетворюється на сотні мільйонів грн», – йдеться у розслідуванні Бігус.інфо. 

Розслідування це давнє, тож президент Зеленський давно знає, які схеми з вугіллям крутилися на державній «Центренерго» за часів не Порошенка, а його моновлади. 

У розслідуванні Бігуса фігурує кузбаська фірма «Сибенерговугілля». Згідно митних документів ця фірма упродовж 2020 р активно постачала вугілля в Україну. У російських ЗМІ також є новини, що 2020 року ця фірма збанкрутувала, зупинила видобуток вугілля. Тож звідки ж тоді вугілля для України? І не аби яке, а антрацит. Погодьтесь тут немає іншої відповіді, окрім як із ДНР та ЛНР. Отже слідів вугілля з ОРДЛО в «Центренерго» безліч. 

Коли новопризначений менеджмент від Коломойського восени 2019 р вимкнув на «Центренерго» блоки на українському вугіллі й увімкнув антрацитові, і почав возити вугілля з ОРДЛО – ось це стало реальною державною зрадою. І не олігарха Коломойського, а того, хто віддав йому контроль над «Центренерго». І ні для кого не секрет, що це стало після і внаслідок перемоги нового президента – Володимира Зеленського. 

З іншого боку не можна применшувати і роль Коломойського в цій зраді. Вона є визначальною, адже це український олігарх організовував цю схему багато років, адже це він допомагав Путіну націоналізовувати шахти на окупованій території в 2017 році.

Росії тоді було важливо не отримати новий букет санкцій з боку Заходу за ту «націоналізацію», і треба було все це подати таким чином, що це Україна сама відмовилася від підприємств. Накрутити українських патріотів тоді було не важко. Варто хоча би згадати, як щиро тоді вийшли блокувати поїзди з вугіллям, що йшли з ОРДЛО, бійці добробатів Айдару та Донбасу. А ось телеканал Коломойського «1+1» надавав їм інформаційну підтримку з меркантильного розрахунку. 

Так само далеким від щирості був і ватажок блокадників Семен Семенченко, який казав: «Кожен зупинений потяг – це порятунок життів, адже на ці гроші фінансувалися вбивства солдатів».

Тоді це звучало наче правильно і чесно, але виявилося обманом. Адже, як тільки Коломойський після перемоги Зеленського отримав контроль над «Центренерго», туди потягнулися ешелони з вугіллям з ОРДЛО. І ватажок блокадників Семенченко вже став на захист цих схем.

З уривку фільму «Солдати мільярдера»» від Слідство.Інфо, який демонструє, як приватна військова компанія Семенченка у розпал поставок на «Центренерго» антрациту з Росії та ОРДЛО фізично, з автоматами оберігала схеми ввезення «кривавого вугілля».

Все це свідчить, що «блокада на крові» була шоу Коломойського з метою наблизити свій зоряний час – привести до керма в Україні владу, яка би віддала йому «Центренерго» на розграбунок.

Одначе, не одним олігархом Коломойським крутилися схеми з «кривавим вугіллям» на «Центренерго» в країні Зеленського. Головним постачальником в 2019-20 рр російського вугілля в Україну взагалі і на «Центренерго» зокрема була фірма «Синтез оіл», яку давно всі знали, як фірму Коломойського. А розслідування «Схем» знайшло там інтереси і Віктора Медведчука. Причетність Медведчука до «Синтез оіл» стала відома, коли журналісти аналізували його декларацію. 

Ось так цікаво виходить: у 2020 р в країні Зеленського Коломойський разом із Медведчуком зупинили український видобуток вугілля і цілий рік возили його з ОРДЛО на державне «Центренерго». І логічно виникає питання: так чому ж тоді вугільна кримінальна справа розпочата проти 5-го президента Петра Порошенка?  

Варто також звернути увагу на досить давнє  розслідування  «Схем». Під час  передвиборчої кампанії Зеленського, журналіст заскочив його під офісом, щоб задати питання, а тоді кандидат у президенти відповів журналістам, що він нікому нічого не винен. А потім стрибнув у авто, яке було зареєстровано на компанію «Синтез Оіл».

Читайте також: Державні та громадські діячі закликали владу припинити переслідування національної опозиції і об’єднатися задля захисту України​.

Тобто виходить, коли після перемоги Зеленського «Синтез оіл» стала в країні моновлади  головним імпортером посередником для російського вугілля та антрациту з ОРДЛО це була розплата за спільну роботу під час передвиборчої кампанії?

Складно не погодитись, що після такої інформації обставини вугільної справи Порошенка вже не здаються актуальними. Актуальною є особиста відповідальність Володимира Зеленського за вугільні схеми Коломойського–Медведчука на державному «Центренерго».

І це дуже велика відповідальність. Адже хоча схема «Синтез оіл» на «Центренерго» пропрацювала рік, лише рік – вона встигла розвалити енергобаланс. Це був справжнісінький ефект доміно і нинішня енергокриза – наслідок тієї безвідповідальності влади – віддати «Центренерго» на розграбунок Коломойському.

Доміношки падали в такому порядку. Спочатку, щоб палити орловський антрацит,  «Центренерго» відмовилося від українського вугілля. Впало «Центренерго» – українські шахтарі втратили найбільшого споживача вугілля. Потім «зелена влада» дала добро на тотальний імпорт в Україну газового вугілля. Того, яке добувається в Україні, бо російське виявилося дешевше – український видобуток впав остаточно.