Востаннє вийшов на зв’язок 20 січня 2015-го…
Вшанувати нововолинського кіборга приїхали побратими з різних регіонів України. Командир відділення 80ї десантноштурмової бригади Вадим Демчук загинув сім літ тому під час оборони аеропорту Донецька
Щорічно 20 січня вшановуємо подвиг відважних захисників Донецького аеропорту імені Прокоф’єва — неприступної фортеці, яка стала символом бойового духу нашого війська. 242 дні незламні герої утримували летовище і протистояли російському агресору. За 8 місяців оборони там загинуло 97 бійців, п’ятьох із них удостоєно найвищої державної нагороди — звання «Герой України» — посмертно. Ще троє військовослужбовців й досі вважаються зниклими безвісти. За сталевий характер і безстрашність українських захисників назвали кіборгами. Крилатою стала фраза: «Кіборги вистояли, не витримав бетон».
Серед захисників Донецького аеропорту був наш земляк, нововолинець, народний герой Вадим Демчук. «Сім років тому Вадим Демчук (позивний «Дим») востаннє вийшов на зв’язок. Тому вважається, що загинув 20 січня 2015го під час оборони летовища. Упізнаний за експертизою ДНК. Похований 8 липня 2015 року в шахтарському місті. Вадим Демчук — кіборг, командир відділення 80ї десантноштурмової бригади, сержант ЗСУ. Ми пам’ятаємо!» — такий допис опублікував на своїй сторінці у фейсбуці начальник Другого відділу ВолодимирВолинського РТЦК та СП підполковник Олександр Кондисюк, який зараз перебуває на лікуванні в госпіталі.
Вадим Демчук — кіборг, командир відділення 80ї десантноштурмової бригади, сержант ЗСУ. Ми пам’ятаємо!» — такий допис опублікував на своїй сторінці у фейсбуці начальник Другого відділу ВолодимирВолинського РТЦК та СП підполковник Олександр Кондисюк, який зараз перебуває на лікуванні в госпіталі.
Свою вдячність Герою приїхали висловити його побратими з багатьох областей України. Вони разом із батьком Вадима Володимиром Демчуком, головою ГО «Незламні нововолинці», коханою Оксаною Дрозд побували на могилі Вадима, вклонилися його подвигу.
Пані Оксана вкотре звернулася до коханого зі щемливими словами: «20 січня — день, який розділив моє життя на «до» і «після». Ще вранці, перед другим підривом, Ти зробив мені телефонний дзвінок. Пам’ятаю кожне слово з розмови… Дякую Тобі, що Ти у моєму житті. Дякую, що Ти є. Знаю, що Ти поряд. Знаю, що захищаєш та оберігаєш. Пробач, що не вберегли. Я ненавиджу цю війну».
До місця його вічного спочинку поклали квіти також представники особового складу Другого відділу ВолодимирВолинського РТЦК та СП та заступниця Нововолинського міського голови Вікторія Скриннік. Пам’ять Героя вшанували хвилиною мовчання.
Алла ЛІСОВА
Читайте також:Воїнам на Сході доправили гостинці від ковельчан (Фото)