«Віддам: двох разом... в добрі руки...» – ні, я не переживу розлуки!» (призовий фотоконкурс)

Бо, дивлячись на цих милих кошенят на тигрові чи, можливо, тигриці, згадав про... своїх дітей-школяриків – Олеся і Дзвінку.

Якось вони стали фермерами. Так, ми придбали «Мурашину ферму». І все було дуже добре, забавно, діти дотримувалися всіх вказаних інструкцій – дивилися, як за склом живуть мурахи, як вони з’являються на світ, годували-напували їх... Але ж раптом через короткий час матка раптово померла. Коли придбали іншу – повторилось те саме. Малі, дивлячись, як вона чахне, почали плакати і просити: «Тату, викликай швидку або лікаря, який лікує тварин! У мультфільмі показували, що ветлікар знає, як врятувати... Допоможи!»

Не врятували. Я теж не стримав тоді сліз за малі добрі серця.

А якось вихідного літнього дня прийшов на роботу з дітьми. І, відчинивши двері кабінету, ми побачили, як на підвіконні метнулась якась пташка. Але, вдарившись у скло, зморено впала. Була велика спека. Видно, вона залетіла у кватирку, не могла вибратись і зомліла. Знову були крики-сльози: «Тату, викликай швидку або Айболита!..»

«Нехай до Вашої оселі прилетить Любов. Або просто прийде. Нехай це про Вас говорять: «Так ніхто не кохав».

Обійшлися водою і хлібчиком. Птаха – ми не могли визначити, яка саме, – почала оживати. За якихось пів години вона злетіла з наших рук на волю...

Це вже були ледь помітні сльози радості. Напевне, найособливіші для мене минулого року. Бо, коли напередодні 2022-го натрапив на одну світлину в інтернеті, згадав про них. Адже на мене з екрана дивилась точна копія того пташеняти, яке ми врятували, – молода ластівка.

Можливо, вона полетіла тоді і до вашої хати. Як у тій славетній пісні, яка лунає в ці дні по всьому світу:

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка...

Нехай до Вашої оселі прилетить Любов. Або просто прийде. Нехай це про Вас говорять: «Так ніхто не кохав». Розкажіть нам свою історію (43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, «Так ніхто не кохав», або – [email protected].) чи просто підкажіть адреси, де оселилась Любов. Приїдемо і розкажемо світу

Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор місячника «Так ніхто не кохав»

* * *

Дуже люблять ігри і великі тигри!

* * *

Грізне серце тигриці розтануло,

коли на маленьких сиріток глянула.

Тепер учить їх мови тигрячої,

де замість «няв» усі звуки ричачі.

* * *

Ой, не до сміху, добрі люди!

Прийде тигр – ото ж тигриці буде!

(Марина СЕМЕНЮК, м. Бар Вінницької області).

* * *

Сіли на голову. Значить,

скоро виженуть й з хати.

* * *

То хто з них скочив у гречку?

* * *

А кров котяча, така ж гаряча,

як і тигряча…

* * *

Тигра боятися – на голову не сідати!

(Ірина БОЙКО,  м. Конотоп Сумської області).

* * *

«Хитрий, хижий і смугастий» –

У загадці кажуть про нашого тата.

Не вірте! Добрий він, не дає впасти –

й навчає нас, як вправно полювати!

(Микола МАЇЛО, м. Житомир).

Майстер-клас

Ну, з тигром усе ясно –

Його фотографують для реклами,

Бо ж Рік Тигра не за горами.

А нас тоді для чого забрали від мами?

* * *

Чим не наш тато?

Тут і на ДНК не треба тестувати!

* * *

Ну так схотілось побачити

Як буде пташка вилітати,

Що довелось тигрові на голову

залізати...

* * *

Часто чуєм: сидять у мами на шиї.

А тут ще гірше: прийомній мамі

на голову сіли!

* * *

Ми з тигром одного роду – ми котячі.

Не вірите? – Тоді залізьте ви йому

на голову.

Ну, що, слабо, одначе?

* * *

Ми горді тим, що тигри – нам рідня.

А що не вийшли зростом в них –

це все дурня.

* * *

Рік Водяного Тигра – не за горами.

Отож, чого не зробиш заради

реклами?

* * *

За таку оплату реклами для білборду

Ми осідлали б і страшнішу морду!

* * *

Хоча ми всі належимо до роду котячих,

Та сидіти у нього на голові

все одно лячно.

* * *

Посадили на голову тигра –

фоткатись для реклами,

Відірвали від теплих грудей

рідної мами...

Та, щоб усі від нас швиденько

відчепились,

Ми відразу тигрові на голову...

так-так: помстились.

(Павло ОЛЕХ, м. Любомль Ковельського району Волині).

* * *

Хоч і малі ще кошенята,

Але впізнали свого тата.

* * *

В нас астрологія ще та:

Гряде Рік Тигра ще й Кота!

* * *

Глянь на них і не повір

В те, що Тигр — ​то хижий звір.

* * *

Ось вам ефект м’якої сили —

Ми тигра ніжністю скосили.

* * *

Ми усі — ​котячих рід,

Тож по роду — ​тигр наш дід.

— А чого наш дід сумний є?..

— Бо мишей ловить не вміє!

* * *

Доки хтось лихий не влапав —

Віддались ми в «добрі» лапи.

* * *

«Віддам: двох разом… в добрі руки…» –

ні, я не переживу розлуки:

Геть витріть post цей в інстаграм –

Я їх нікому не віддам!

Догляну сам…

(Миколай ШОСТАК, м. Луцьк).

Читайте також у нас: «Жінка народила... десятірню - 5 пар близнюків одночасно​».

Підсумки «Стоп-кадру» №12 (2021):

ІІІ місце (50 гривень призових):

Де тато-тигр, спитає люд...

Пішов котові вибивати блуд!

(Іван БОРЖАВСЬКИЙ, с. Довге Хустського району Закарпатської області).

ІІ місце (75 гривень призових):

Тигри-тигренятка,

Як будемо жити?

У бюджеті грошей катма —

Чим же вас кормити?

І братики ваші менші

Теж будуть голодні:

Поїхали на канікули

Служеньки народні.

Нагодовані, щасливі,

Що там і казати.

Залишили в Україні

Весь люд виживати.

(Валентина КЛЮЧНІКОВА, м. Луцьк)

І місце (125 гривень призових):

Круто! Супер! Клас! Ого! Це я про Віктора Гюго! Читали: «Бог створив кішку, щоб у людини був тигр, якого можна погладити»? 

(Марина СЕМЕНЮК, м. Бар Вінницької області).

Тур №1 (2022):

 А сьогодні ми пропонуємо помізкувати над підписами до цієї зимової світлини. Кожен учасник може запропонувати до 29 січня будь-яку кількість варіантів і надіслати їх нам на адресу: 43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, «Так ніхто не кохав», або на електронну – [email protected].

Увага! Не забудьте вказати свої дані, щоб отримати 250 гривень призових, якщо станете абсолютним переможцем конкурсу.

Читайте також у нас: «Мати і дочка: упіймали зловмисниць, які обкрадали пенсіонерів у Луцьку​».